Хто має право на навчальну відпустку?
Право на навчальну відпустку мають працівники, які навчаються:
- У закладах професійно-технічної освіти на вечірніх відділеннях (ст. 213 КЗпП і ст. 14 Закону № 504);
- У закладах професійної (професійно-технічної) освіти за вечірніми формами навчання (ст. 215, 216 КЗпП і ст. 15 Закону № 504);
- У закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання (ст. 216 КЗпП і ст. 15 Закону № 504).
Скільки часу потрібно пропрацювати, щоб мати можливість скористатися навчальною відпусткою?
Право на навчальну відпустку у працівника виникає незалежно від того, скільки часу він працює на цьому підприємстві, тобто з першого дня роботи.
Чи надається навчальна відпустка під час воєнного стану?
Стаття 215 КЗпП встановлює загальне правило щодо надання працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти, оплачуваних відпусток та інших пільг. В ній жодних виключень з приводу воєнного стану не має, однак ми пам’ятаємо, що Закон № 2136 встановлює спеціальні норми на період війни.
У ст. 12 Закону № 2136 зазначено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Як ми бачимо, виняток є. Роботодавець може відмовити під час воєнного стану у наданні навчальної відпустки лише працівникам, які залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Проте навіть у таких випадках, ми радимо бути обережними, оскільки навчальна відпустка – це гарантія для працівників, які поєднують роботу і навчання у вишах. Отже, відмовляти у її наданні слід тільки в обґрунтованих випадках.
У інших випадках (коли не йдеться про об’єкти критичної інфраструктури) навчальна відпустка надається на загальних підставах, тобто відмовляти у ній недопустимо.
На якій підставі надається навчальна відпустка?
Підставою для надання оплачуваної навчальної відпустки є кілька документів, які мають бути такими:
- Заява працівника із проханням надати йому оплачувану навчальну відпустку. В цій заяві працівник має пояснити причини, чому він потребує навчальної відпустки, та зробити посилання на довідку-виклик;
- Довідка-виклик із закладу освіти, яка може надаватися за затвердженою формою № Н-5.01. У цьому документі мають бути зазначені різні деталі, такі як найменування та рівень вищої освіти, форма навчання. Також має зазначатися конкретна підстава для виклику, яка може бути пов'язана з екзаменаційною сесією, захистом диплома та іншими подібними подіями.
Оформляється відпустка наказом керівника підприємства. У цьому документі вказується період, на який відпустка надається.
Чи можна поділити навчальну відпустку на частини або перенести на інший період?
Ні, не можна.
Особливістю цієї відпустки є те, що вона не підлягає розподілу на частини або перенесенню, продовженню на святкові та неробочі дні, оскільки в довідці-виклику чітко зазначено, на який період вона надається.
Чи зобов'язаний роботодавець надавати працівнику-суміснику навчальну відпустку?
Ні, роботодавець не має такого зобов'язання. Згідно зі ст. 217 КЗпП, під час навчальної відпустки зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи працівника.
За потреби працівник-сумісник може звернутися до роботодавця з проханням про надання відпустки без збереження зарплати на період до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Така можливість передбачена п. 14 ст. 25 Закону № 504. Відповідний наказ роботодавець видаватиме на підставі заяви сумісника та довідки з основного місця роботи або засвідченої належним чином копії наказу про навчальну відпустку.
Чи може роботодавець під час простою відмовити працівнику у наданні навчальної відпустки?
Згідно з роз'ясненням Держпраці, запровадження простою не може бути підставою для відмови роботодавцем працівнику в наданні оплачуваної навчальної відпустки.
Тож навіть під час простою працівник має можливість скористатися своїм правом на навчальну відпустку.
Як правильно відмічати у табелі робочого часу перебування працівника у навчальній відпустці?
У табелі робочого часу період перебування працівника у навчальній відпустці позначається літерою «Н» або цифровим кодом «12».
Як оплачується навчальна відпустка?
Як ми вже зазначали вище, на час навчальних відпусток за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня зарплата (ст. 217 КЗпП).
Згідно із загальним правилом, виплата відпускних має бути здійснена до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором (ст. 21 Закону № 504).
Середня зарплата для нарахування відпускних за дні навчальної відпустки розраховується відповідно до Порядку № 100.
Чи має роботодавець оплачувати проїзд працівника-заочника до місця навчання та назад, якщо його університет знаходиться в іншому місті?
Згідно зі ст. 219 КЗпП, працівникам, які займаються за заочною формою навчання в університеті, роботодавець має зобов'язання відшкодувати 50 % вартості проїзду до місця розташування вишу і назад. Компенсація передбачена для витрат на проїзд, який здійснюється для проведення лабораторних робіт, здавання заліків та іспитів і проводиться один раз на рік.
Для отримання компенсації за проїзд працівник-студент має звернутися до свого роботодавця з відповідною заявою, додаючи оригінали проїзних документів (квитків), які підтверджують витрати на проїзд.
Якою є тривалість навчальної відпустки?
Згідно зі ст. 216 КЗпП, працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у закладах фахової передвищої, вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:
- На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) – тим, хто навчається на першому та другому курсах:
у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів;
у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;
у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання – 30 календарних днів.
- На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів) – тим, хто навчається на третьому і наступних курсах:
у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;
у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів;
у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання – 40 календарних днів.
- На період складання державної підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти – 30 календарних днів.
- На період підготовки та захисту дипломного проєкту, дипломної або творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання – два місяці, а закладів вищої освіти – чотири місяці.
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожен іспит.
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їхнім бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків від середньої заробітної плати працівника.
Якими є наслідки для роботодавця, якщо він відмовить у наданні навчальної відпустки?
Відмову в наданні навчальної відпустки Держпраці може класифікувати як порушення інших вимог законодавства про працю (абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП). За таке порушення передбачено:
- для роботодавця — штраф у розмірі 1 МЗП (протягом 2023 року — 6 700 грн);
- для посадових осіб підприємства — адмінштраф у розмірі від 510 до 1 700 грн (ч. 1, 2 ст. 41 КпАП).
Звертаємо увагу: у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових перевірок Держпраці, штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.
Висновки
- Працівники, які навчаються у вечірніх та заочних закладах вищої освіти, мають право на оплачувані навчальні відпустки.
- Роботодавець може відмовити у наданні навчальної відпустки під час воєнного стану лише працівникам, які залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. У інших випадках навчальна відпустка надається на загальних підставах.
- Для отримання оплачуваної навчальної відпустки працівнику треба мати довідку-виклик з закладу освіти та подати заяву роботодавцю.
- Підприємство зобов’язане надавати працівнику навчальну відпустку саме у межах того періоду, який визначив заклад освіти.
Анастасія ШЕВЧЕНКО, редактор kadroland