Держпраці у роз’ясненні радять, якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.
Якщо працівник бажає оформити відпустку на тривалий період, ч. 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачена відпустка без збереження зарплати, у зв’язку з виїздом за межі території України, яка надається в обов’язковому порядку тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Якщо ж перебування за кордоном більш тривале, працівник може за погодженням з роботодавцем оформити відпустку без збереження зарплати на період воєнного стану за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 будь-якої тривалості, головне, щоб в межах воєнного стану.
У разі, якщо роботодавець працівника не здійснює діяльність у зв’язку із воєнними діями – всім працівникам, незалежно від місця їх знаходження, встановлюється простій.
Якщо простій не оголошувався, місце знаходження працівника невідоме, трудові обов’язки він не виконує – доцільно обліковувати його відсутність, як відсутність з нез’ясованих причин.
Крім того, у працівника є право звільнитись. Звільнення працівників за власним бажанням та за угодою сторін здійснюється на підставі заяви працівника.
Тобто, за власною ініціативою працівник може розірвати трудовий договір лише на підставі заяви із зазначенням дати та причини звільнення, яка надсилається засобами електронної пошти або в інший спосіб визначений локальними актами роботодавця.
Джерело: Держпраці