Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

1. Законодавчі вимоги щодо спільної роботи близьких осіб
2. На яких близьких осіб поширюються обмеження
3. Порядок дій у разі виникнення прямого підпорядкування між близькими особами
4. Порядок дій та заходи для врегулювання конфлікту інтересів
5. Висновки

Законодавчі вимоги щодо спільної роботи близьких осіб

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб встановлює Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі — Закон №1700).

Обмеження встановлені для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону №1700). Зокрема, до них належать: міністри, інші керівники органів влади; депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; державні службовці; посадові особи органів місцевого самоврядування. Повний перелік таких осіб містить п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700.

Не витрачайте час на сумнівні приклади з інтернету. Окі-Докі – це надійне джерело актуальних кадрових документів, створених за нормами законодавства.

Перелічені особи не можуть:

1. мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб;
2. бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Претенденти на зайняття зазначених посад, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб (абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону №1700).

Під «прямим підпорядкуванням» розуміються відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглого від керівника, в тому числі через розв'язання питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням (ч. 1 ст. 1 Закону №1700).

Водночас обмеження не поширюються на:

1. народних засідателів і присяжних;
2. близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;
3. осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах (абз. 3 ч. 1 ст. 27 Закону №1700).

В той самий час, ч. 1 ст. 28 Закону №1700 передбачено, що особи, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Перелік таких осіб визначає п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700, в якому у тому числі зазначені «посадові особи юридичної особи публічного права».

В розумінні Закону №1700 посадовими особами юридичної особи публічного права є голова та члени наглядової ради, ради директорів, керівник, заступники керівника, головний бухгалтер тощо (ч. 1 ст. 1 Закону №1700). Тобто, з погляду виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів, обмеження щодо спільної роботи близьких осіб поширюється і на посадових осіб державних та комунальних підприємств.

Крім того, навіть відсутність прямого підпорядкування між близькими особами, які працюють на одному підприємстві, не спростовує виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів. Цю позицію висловлює Мінюст у своєму листі від 25.06.2015 №16305-0-26-15/11.

На яких близьких осіб поширюються обмеження

У ч. 1 ст. 1 Закону №1700 надано розгорнуте визначення терміну «близькі особи». В розумінні законодавців близькими особами є:

1. чоловік, дружина;
2. батько, мати, вітчим, мачуха;
3. син, дочка, пасинок, падчерка;
4. рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри;
5. рідний брат та сестра дружини (чоловіка);
6. рідний дядько, рідна тітка, племінник, племінниця;
7. дід, баба, прадід, прабаба;
8. внук, внучка, правнук, правнучка;
9. зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха;
10. батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки);
11. усиновлювач чи усиновлений;
12. опікун чи піклувальник;
13. особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.

Порядок дій у разі виникнення прямого підпорядкування між близькими особами

Частина 2 ст. 27 Закону №1700 чітко визначає алгоритм дій у такому випадку:

1. близьким особам надається п’ятнадцятиденний строк для самостійного усунення прямого підпорядкування;
2. якщо в цей строк обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи підлягають переведенню на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування, в місячний строк з моменту виникнення прямого підпорядкування;
3. у разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

В цьому випадку звільнення відбудеться за п. 4 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України — перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи. Аналогічні статті звільнення передбачені й спеціальними законами: від 23.02.206 № 3475-IV «Про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України», від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» тощо.

Порядок дій та заходи для врегулювання конфлікту інтересів

Якщо особа дізналася про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, вона повинна повідомити безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня з того моменту, як дізналася про ці обставини (п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700).

Безпосередній керівник особи протягом двох робочих днів після отримання такого повідомлення приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу (ч. 3 ст. 28 Закону №1700).

Безпосередній керівник, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи (ч. 4 ст. 28 Закону №1700).

Врегулювання конфлікту інтересів може бути здійснено у такий спосіб (ч. 1 ст. 29 Закону №1700):

1. усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2. застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
3. обмеження доступу особи до певної інформації;
4. перегляду обсягу службових повноважень особи;
5. переведення особи на іншу посаду;
6. звільнення особи.

Якщо конфлікт інтересів у діяльності такої особи має постійний характер і не може бути врегульований шляхом її усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення тощо, їй може бути запропоновано переведення за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям цієї особи. В цьому випадку переведення відбувається за згодою особи (ч. 1 ст. 34 Закону №1700).

У разі неможливості переведення особи на іншу посаду, а конфлікт інтересів має постійний характер та не може бути врегульований іншим шляхом, особа має бути звільнена за п. 4-1 ст. 41 КЗпП (ч. 2 ст. 34 Закону №1700).

Особи, у яких виявлено наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування (ч. 2 ст. 29 Закону №1700).

Висновки

1. Для запобігання виникнення конфлікту інтересів до моменту працевлаштування працівника дізнайтеся, чи працюють на підприємстві близькі йому особи.
2. При виявленні обставин прямого підпорядкування або реального чи потенційного конфлікту інтересів, вживайте заходів щодо врегулювання таких обставин відповідно до законодавства.

Галина БЄЛІКОВА, експерт із кадрових питань

Шаблони та зразки документів:

Наказ про переведення працівника на нову посаду

Наказ про переведення працівника на іншу посаду

Матеріали на тему:

Служба охорони праці: хто (не)може виконувати функції

Коли виникає конфлікт інтересів та кого він стосується?

Переведення працівників: види та оформлення