Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Частинами 9 – 11 ст. 10 Закону про відпустки визначено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом (далі – роботодавець) за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Живе онлайн спілкування з професіоналами – можливість поставити своє питання та отримати відповідь одразу. Безплатно і без зайвих формальностей!
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
У листі від 21.01.2025 №107/2.3/2.1-ЗВ-25а Держпраці зазначає, що законодавством про працю не визначено черговості надання відпусток за різні робочі роки.
Таким чином, щорічні відпустки можуть бути надані, як за минулі періоди та поточний робочий рік.
Водночас основна безперервна частина тривалістю 14 календарних днів має бути використана за кожний робочий рік
Тому у випадку надання працівнику щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів (3 календарних дні за період роботи 01.05.2023 – 01.05.2024 та 11 календарних днів за період роботи 01.05.2024 – 01.05.2025) буде вважатися порушенням ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки, оскільки в такому випадку не забезпечується умова, що основна безперервна частина щорічної відпустки за період роботи 05.01.2024 – 05.01.2025 становитиме не менше 14 календарних днів.