У кадровій практиці доволі поширена ситуація, коли виникає потреба перевести працівника з основного місця роботи на сумісництво чи навпаки. Для багатьох це виглядало б оптимальним рішенням:
- директори могли б безперешкодно змінювати статус між своїми підприємствами;
- заброньованих працівників не довелося б «чіпати», ризикуючи втратити бронь;
- кадровики обмежилися б однією заявою і наказом, замість повної процедури звільнення та прийняття;
- бухгалтери уникнули б додаткових розрахунків, внесення даних у програму та складнощів у звітності.
Однак законодавство такої можливості не передбачає. Кодекс законів про працю не містить норми, яка дозволяла б прямо змінити статус працівника з основного місця роботи на сумісництво або навпаки.
Найкращі експерти на зв’язку. Скористайтеся шансом поставити своє питання напряму і отримати фахову думку у розділі «Консультації лекторів»
Єдиний законний варіант дій у такій ситуації – спочатку звільнити працівника з основного місця роботи, а потім прийняти його за сумісництвом (або навпаки).
Джерело: Антон Янко