Переведення з основного місця роботи на сумісництво і навпаки: чи законно

Кадровики та бухгалтери часто стикаються з бажанням спростити процес – однією заявою і наказом оформити переведення з основного місця роботи на сумісництво чи навпаки. Це зручно і для директорів, і для заброньованих працівників. Проте чи дає таку можливість законодавство?


У кадровій практиці доволі поширена ситуація, коли виникає потреба перевести працівника з основного місця роботи на сумісництво чи навпаки. Для багатьох це виглядало б оптимальним рішенням:


  1. директори могли б безперешкодно змінювати статус між своїми підприємствами;
  2. заброньованих працівників не довелося б «чіпати», ризикуючи втратити бронь;
  3. кадровики обмежилися б однією заявою і наказом, замість повної процедури звільнення та прийняття;
  4. бухгалтери уникнули б додаткових розрахунків, внесення даних у програму та складнощів у звітності.


Однак законодавство такої можливості не передбачає. Кодекс законів про працю не містить норми, яка дозволяла б прямо змінити статус працівника з основного місця роботи на сумісництво або навпаки.

Найкращі експерти на зв’язку. Скористайтеся шансом поставити своє питання напряму і отримати фахову думку у розділі «Консультації лекторів»

Єдиний законний варіант дій у такій ситуації – спочатку звільнити працівника з основного місця роботи, а потім прийняти його за сумісництвом (або навпаки).


Джерело: Антон Янко

Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇