Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105), страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, призначається та надається за основним місцем роботи (діяльності), якщо вони працюють на умовах:
- трудового договору (контракту);
- гіг-контракту;
- іншого цивільно-правового договору;
- на інших підставах, передбачених законом.
Нормою ч. 3 ст. 22 Закону №1105 визначено, що рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами.
Хочете почути думку експерта саме щодо вашого випадку? Можливість поставити запитання лектору – це як мініконсультація у зручному форматі. І кількість звернень не обмежена!
Страхувальник або уповноважені ним особи:
- здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат;
- приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково);
- розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.
Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після прийняття відповідного рішення, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1105
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1105, застрахована особа має право на оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат і соціальних послуг та судовий захист своїх прав.
Отже, у разі отримання від роботодавця відмови у наданні страхової виплати застрахована особа за захистом своїх прав може звернутися до суду відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1105.
Джерело: лист ПФУ від 14.09.2025 №36524-47965/К-03/8-2800/25