Як зазначають в Держпраці, обмеження відрахувань із заробітної плати, встановлено статтею 127 Кодексу Законів про працю (далі – КЗпП).
Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця:
- для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
- для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
- для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
- на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.
У цих випадках роботодавець має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Також відрахування проводиться при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки (відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2, 5 статті 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію) та при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136 КЗпП).
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено 50% заробітку
Не допускаються відрахування з:
- вихідної допомоги;
- компенсаційних та інших виплат.
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Виплата зарплати 2026: що роботодавець зобов’язаний повідомляти працівнику
Звільнення з «обхідним листом»: чи законно затримувати розрахунок
