Кому та що загрожує за порушення вимог охорони праці

Обов’язки роботодавця в сфері охорони праці

Закон про охорону праці визначає охорону праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Тобто, охорона праці – це, перш за все, заходи – організаційні та практичні.

Стаття 13 Закону про охорону праці, а також ст. 153 – 158, 160 – 173 КЗпП визначає обов’язки роботодавця в сфері охорони праці, а саме:

1. створення відповідних служб (структурних підрозділів), призначення відповідальних осіб, які вирішуватимуть питання охорони праці;
2. розробка разом зі сторонами колективного договору (адміністрацією, профспілкою та працівниками) заходів з питань охорони праці, що підвищуватимуть існуючий рівень безпеки праці;
3. забезпечення нагляду за технічним станом будівель, споруд, обладнання, устаткування та інших засобів виробництва;
4. запровадження новітніх технологій (технологічні процеси, обладнання, програмне забезпечення);
5. організація розслідувань нещасних випадків, що сталися з працівниками підприємства на виробництві та реалізація за їх результатами заходів щодо попередження подібних випадків у майбутньому;
6. забезпечення належних умов праці для працівників, які відповідають нормам чинного законодавства;
7. надання працівникам пільг та компенсацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці та відповідних нормативно-правових актів.

Особи, відповідальні за охорону праці

Керівнику суб’єкта господарювання варто розподілити функції з питань охорони праці між посадовими особами. У такий спосіб він фактично знімає велику частину відповідальності з себе. Посадовими особами, на яких можна покласти відповідальність за охорону праці, є:

1. заступник/заступники керівника суб’єкта господарювання;
2. головний інженер;
3. головний механік;
4. головний енергетик;
5. головний технолог;
6. керівники структурних підрозділів (начальники відділів, цехів, дільниць тощо).

Для відповідальних посадових осіб визначаються конкретні обов’язки з питань охорони праці. Це може бути або окремий документ, або ж функціональні обов’язки з питань охорони праці включаються до посадових інструкцій зазначеної категорії працівників. Посадові особи мають бути ознайомлені з даними документами.

Контроль за порушеннями вимог охорони праці

Як відомо, на період дії воєнного стану в країні планові перевірки не проводяться. На сьогоднішній день, згідно з Постановою № 303, за окремих підстав можуть проводитися позапланові перевірки.

Підставами для їх проведення можуть бути:

1. перевірка виконання вимог виданого припису;
2. звернення працівника щодо порушення його прав;
3. доручення Премʼєр-міністра про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері;
4. смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві/професійного захворювання.

Порушення вимог охорони праці фіксуються у приписах зовнішнього контролюючого органу в сфері охорони праці – Держпраці – за результатами перевірки суб’єкта господарювання. За невиконання вимог приписів для роботодавця передбачені санкції від накладення штрафів (адміністративна відповідальність), аж до позбавлення права обіймати певні посади, обмеження та навіть позбавлення волі (кримінальна відповідальність).

Локальним контролюючим органом на підприємстві є служба охорони праці. Відповідно до розділу 4 НПАОП 0.00-4.35-04 Типового положення про службу охорони праці фахівці служби охорони праці (інженери з охорони праці) мають право видавати припис за формою 1-ОП керівникам структурних підрозділів на усунення порушень вимог охорони праці, а також надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності посадовихосіб та працівників-порушників.

Адміністративна відповідальність за порушення в сфері охорони праці

Згідно ст. 44 Закону про охорону праці за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань, для винних осіб передбачається дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальності.

Керівнику та посадовим особам підприємства може загрожувати адміністративна відповідальність, наприклад, за такі порушення:

1. відсутність дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або на ескплуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
2. нестворення служби охорони праці на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.35-04 Типове положення про службу охорони праці;
3. не розроблення або неякісне розроблення локальних документів з питань охорони праці, незадовільне ведення документів цього напрямку;
4. відсутність або незадовільний стан документації на обладнання, будівлі, споруди тощо;
5. відсутність навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників підприємства;
6. не забезпечення проведення всіх видів інструктажів з питань охорони праці;
7. порушення нормативних вимог щодо допуску працівників до самостійної роботи;
8. недотримання вимог щодо проведення медичного огляду та професійного добору працівників певних категорій, визначених законодавством;
9. не забезпечення працівників відповідними засобами індивідуального захисту;
10. не надання працівникам пільг та компенсацій за шкідливі умови праці тощо.

Роботодавець може притягнути до адміністративної або матеріальної відповідальності працівників в разі порушенні ними вимог нормативно-правових актів, локальних документів підприємства з питань охорони праці (інструкції з ОП за професіями та видами робіт, положення, порядки, правила тощо). Наприклад, працівнику «загрожує» притягнення до відповідальності за порушення вимог безпеки при проведенні робіт, не використання засобів індивідуального захисту (в разі забезпечення ними), псування/знищення матеріальних цінностей підприємства, появі на роботі у нетверезому стані тощо.

Відповідно до ст. 231 КпАП, центральний орган виконавчої влади (тобто Держпраці), що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядає справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Адміністративна відповідальність передбачена ч. 5, 6 ст. 41, ст. 93, 94, 188⁴ КпАП.

Далі розглянемо передбачену міру відповідальності за кожною з перерахованих статей.

Адміністративна відповідальність посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці

Кримінальна відповідальність за порушенняв сфері охорони праці

До кримінальної відповідальності керівник та/або посадові особи підприємства можуть бути притягнені, наприклад, за нещасний випадок на виробництві з одним або декількома потерпілими, що спричинив тяжкі наслідки для його/їх здоров’я або смерть,якщо буде доведено, що нещасний випадок стався з вини сторони адміністрації підприємства. В такому випадку відповідними контролюючими та правоохоронними органами вивчаються функціональні обов’язки посадових осіб, які містяться в документах підприємства, наприклад, в посадових інструкціях.

Кримінальна відповідальність передбачена ККУ, а саме - статтями 271, 272 і 273. Конкретна міра відповідальності визначається відповідно до тяжкості наслідків (наприклад, завдання шкоди здоров’ю потерпілого, загибель людей). Далі розглянемо передбачену міру відповідальності за кожною з перерахованих статей.

Кримінальна відповідальність посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці

Варто зауважити, що відповідно до ст. 43 Закону про охорону праці, максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Сплата штрафу не звільняє від відповідальності щодо усунення порушень в сфері охорони праці у встановлені строки.

Для того, щоб убезпечити себе, роботодавець має створити систему управління охороною праці, розподілити обов’язки з питань охорони праці між посадовими особами і, звісно ж, контролювати виконання підпорядкованими посадовими особами їх обов’язками. Контроль за дотриманням працівниками вимог охорони праці організовується силами керівників структурних підрозділів і служби охорони праці. Задача роботодавця в разі виявлення порушень – оперативно реагувати на них.

Нормативно-правове забезпечення

КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

ККУ – Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III

Закон про охорону праці – Закон України від 14.10.91 № 2694-XII «Про охорону праці»

Постанова №303 - Постанова КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»

Типове положення про службу охорони праці – Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255

Джерело: kadroland.com

Статті на тему:

Охорона праці на підприємстві: обов’язкові документи та відповідальні особи

Обов’язкові документи з охорони праці на підприємстві

Обов’язки з охорони праці: чи можна покласти на кадровика