Як діяти підприємствам під час надзвичайної ситуації

Що таке надзвичайна ситуація? Яка класифікація надзвичайних ситуацій?

Надзвичайна ситуація (НС) – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, далі – КЦЗ)

НС і надзвичайний стан – не тотожні поняття.

НС запроваджує Уряд, а надзвичайний стан – Верховна Рада за поданням Президента України.

НС класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат і матеріальних збитків.

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, визначаються такі види НС:

1. техногенного характеру;
2. природного характеру;
3. соціальні;
4. воєнні.

Залежно від обсягів заподіяних НС наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначають такі рівні надзвичайних ситуацій (ст. 5 КЦЗ):

1. державний;
2. регіональний;
3. місцевий;
4. об’єктовий.

Які існують режими функціонування об’єктової ланки державної системи цивільного захисту?

Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки з питань цивільного захисту та надзвичайних ситуацій на підприємстві може бути встановлено один із трьох режимів функціонування об’єктової ланки функціональної або територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту:

1. режим повсякденного функціонування;
2. режим підвищеної готовності;
3. режим надзвичайної ситуації.

Режими встановлюють органи виконавчої влади, а в окремих випадках на території підприємства – його керівник.

Що охоплює система заходів захисту від НС?

Система заходів захисту від надзвичайних ситуацій охоплює:

1. планування та здійснення необхідних заходів для захисту своїх працівників, об’єктів господарювання;
2. розроблення планів локалізації та ліквідації аварій з подальшим погодженням з ДСНС;
3. підтримання у готовності до застосування сил і засобів із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС;
4. створення та підтримання матеріальних резервів для попередження та ліквідації НС;
5. забезпечення своєчасного оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або при виникненні НС.

Наведені заходи є загальними і визначаються з урахуванням специфіки діяльності конкретного підприємства, чисельності його працівників, обсягуй видів виробництва тощо.

Який документ регламентує розробку плану щодо цивільного захисту?

Плани щодо цивільного захисту розробляють відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2017 № 626 (далі – Порядок № 626).

План – це організація й координація роботи відповідальних осіб для того, щоб:

1. усунути вплив небезпечних чинників та факторів, що спричинили НС;
2. урятувати персонал, машини, механізми, обладнання, майно тощо;
3. локалізувати зону НС;
4. ліквідувати або мінімізувати наслідки НС, які загрожують життю або здоров’ю працівників, населення, завдають шкоди навколишній території, довкіллю, майну тощо.

Коли розробляють інструкцію або план дій персоналу у разі загрози або виникнення НС?

Залежно від кількості працівників на підприємствірозробляють план або інструкцію.

Якщо на підприємстві працює 50 і менше осіб, посадова особа з питань ЦЗ розробляє інструкцію щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози НС або її виникнення. Затверджує інструкцію керівник суб’єкта господарювання.

Інструкція повинна містити відомості про:

1. можливі (прогнозовані) НС;
2. сигнали оповіщення про небезпеку;
3. дії працівників після отримання таких сигналів;
4. маршрути евакуації в безпечні місця, укриття у захисних спорудах ЦЗ;
5. заходи зі збереження матеріальних цінностей.

Усі працівники підприємства, незалежно від займаних посад, повинні знати та виконувати вимоги даної інструкції. За невиконання вимог інструкції винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

Якщо на підприємстві працює понад 50 осіб, розробляють План реагування на надзвичайні ситуації.

План реагування на НС визначає організаційні та практичні заходи щодо порядку дій посадових осіб і персоналу суб’єкта господарювання під час загрози НС або її виникнення на об’єкті.

Це основний документ, що регламентує діяльність персоналу й посадових осіб об’єкта, а також взаємодію територіальних підрозділів ДСНС, підрозділів ЦЗ територіальної підсистеми та її ланок, територіальних органів функціональних підсистем щодо реагування на НС на об’єктовому рівні.

Посадові особи підприємства з питань ЦЗ, яких призначає керівник суб’єкта господарювання, розробляють план реагування. Керівник же і затверджує план (абз. 8 п. 2 Порядку № 626). Для того, щоб розробити на об’єктовому рівні план реагування, насамперед потрібно вивчити Методичні рекомендації щодо розроблення планів з питань цивільного захисту, які підготував Український науково-дослідний інститут цивільного захисту ДСНС (п.1 ч.1 ст.130 КЦЗ).

Увага! За наявності у підприємства понад одного об’єкта за різними адресами розташування план реагування розробляйте для кожного об’єкта

Як визначити перелік потенційних НС (зовнішніх і внутрішніх)?

Фахівцям підприємства разом із посадовою особою, відповідальною за питання ЦЗ підприємства, необхідно складати орієнтовний перелік ймовірних внутрішніх НС, які можуть вплинути на функціонування підприємства, життя та здоров’я його працівників.

Посадові особи та фахівці підприємства не завжди в повному обсязі можуть врахувати зовнішні загрози. Щоб Ви були впевнені, що врахували усі ризики, надішліть письмовий запит до Головного управління ДСНС або його відповідного територіального підрозділу за місцем розташування об’єктів підприємства.

ДСНС разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (пп. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052):

1. прогнозує імовірність НС;
2. визначає показники ризику;
3. здійснює районування території України щодо ризику НС.

Як оповіщувати адміністрацію та персонал про загрозу виникнення НС?

Оповіщення – доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення (п. 31 ч. 1 ст. 2 КЦЗ)

Оповіщення працівників підприємства щодо НС проводять за заздалегідь розробленою схемою з урахуванням специфіки підприємства.

Порядок оповіщення визначають не лише у робочий час, але й у вихідні та святкові дні.

Адміністрація у неробочий час оповіщається телефоном ( зазначається відповідальна особа, наприклад, диспетчер).

При отриманні інформації про надзвичайну подію вмикають системи оповіщення: сирени, виробничі гудки тощо. І це означає подання попереджувального сигналу «Увага всім!», після чого для прийняття повідомлення негайно приводяться у готовність радіо- та телеприймачі.

Кожен працівник підприємства повинен знати сигнали оповіщення цивільного захисту та вміти правильно діяти в умовах загрози та виникнення НС.

Які обов’язки суб’єктів господарювання у режимі надзвичайної ситуації?

У режимі надзвичайної ситуації з урахуванням обстановки, що склалася, керівник підприємства зобов’язаний:

1. Забезпечити:

1. своєчасне інформування працівників, збір керівного складу та членів комісії з питань НС;
2. надійний зв’язок, управління, оповіщення та взаємодію керівництва, органів управління ЦЗ, структурних підрозділів і взаємодіючих організацій;
3. своєчасну санітарну обробку персоналу, дезінфекцію приміщень, обладнання та території;
4. постійний контроль за виконанням норм і правил пожежної безпеки, своєчасне реагування на пожежонебезпечну ситуацію на об’єкті та сприяння діям пожежно-рятувальних підрозділів постійної готовності.

2.Усвідомити й оцінити обстановку.

3. Організувати своєчасну видачу працівникам засобів індивідуального захисту.

4. Поставити завдання керівному складу органів управління та підпорядкованим службам і формуванням ЦЗ:

1. організувати дії сил і засобів за планом реагування та взаємодії;
2. евакуювати працівників у безпечний район;
3. забезпечити своєчасне прогнозування, оцінку обстановки за допомогою програмного забезпечення; виконати першочергові заходи для локалізації НС;
4. організувати спостереження за станом навколишнього середовища та осередком НС;
5. організувати меддопомогу потерпілим та їх евакуацію у лікувальні заклади, евакуацію працівників у безпечні місця;
6. забезпечити контроль за заходами безпеки;
7. організувати оцінку масштабу та розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій;
8. забезпечити безперервне управління заходами цивільного захисту.

5. За потреби створити спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій.

6. Передати повноваження управління з ліквідації надзвичайних ситуацій уповноваженому керівнику з ліквідації надзвичайних ситуацій.

7. Доповісти начальнику ЦЗ району, міста про місце, час, причину, вид НС, завдані збитки, наслідки, вжиті заходи за табелем термінових донесень.

8. За потреби забезпечити охорону персоналу, матеріально-технічних засобів та об’єктового майна.

У разі НС об’єктову комісію з питань НС переводять у режим НС за рішенням голови цієї комісії.

Висновки

1. Система заходів захисту у НС визначається з урахуванням специфіки діяльності конкретного підприємства, чисельності працівників, обсягу та виду виробництва тощо.
2. Залежно від кількості працівників на підприємстві розробляють план або інструкцію щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення НС?
3. Для визначення зовнішніх загроз надішліть письмовий запит до Головного управління ДСНС або його відповідного територіального підрозділу.
4. Оповіщення працівників підприємства щодо НС і проводять за заздалегідь розробленою схемою з урахуванням специфіки підприємства.
5. У режимі НС від дій керівника підприємства залежать її наслідки.

Віктор СТЕПАНОВИЧ, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів

Наказ про створення комісії з питань надзвичайних ситуацій

Наказ про призначення відповідальної особи за оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій

Наказ про створення резервів матеріальних ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій

Положення про комісію з питань надзвичайних ситуацій

План реагування на надзвичайні ситуації суб’єкта господарювання

Типова інструкція щодо дій персоналу невеликих підприємств при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій

Інструкція щодо дій персоналу в разі надзвичайних ситуацій