Призупинення дії трудового договору: з 14 березня 2026 не більше ніж на 90 днів

1. Термінологія та правила призупинення
2. Коли й що запроваджується
3. На який строк можна призупиняти дію трудового договору
4. Як має бути оформлене призупинення дії трудового договору
5. Як можна оскаржити призупинення трудового договору
6. Чи можна скасувати призупинення раніше визначеного строку
7. Чи передбачене відшкодування зарплати у разі призупинення трудового договору
8. Висновки

З набранням 14.06.2025 чинності Законом України від 01.05.2025 №4412-IX«Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» (далі – Закон № 4412) було змінено правила запровадження призупинення дії трудового договору. Але цей закон також містить відкладену у часі норму, яка набирає чинності з 14.03.2026. Що саме змінилося тоді та зміниться з 14.03.2026 розберемо далі, але спочатку про термінологію.

Термінологія та правила призупинення

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором

Всі правила щодо призупинення дії трудового договору окреслені у ст.13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). І саме до неї вносяться зміни Законом № 4412.

Відтепер у ній зазначено, що під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язаний:

1. виплачувати працівнику заробітну плату;
2. здійснювати гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали такому працівнику на день призупинення дії трудового договору);
3. забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і трудовим договором (у тому числі надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви-розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Насправді й до внесення цього положення роботодавці не мусили виплачувати ті чи інші суми працівникам.

А ось уточнення щодо надання відпусток досить слушне, особливо стосовно надання та оплати відпусток на дітей за ст. 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Увага! Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади

Коли й що запроваджується

Основна частина змін запрацювала з 14.06.2025. Водночас частина норм має запрацювати через 9 місяців з дня набрання чинності Законом № 4412. І ці 9 місяців вже майже минули, адже з 14.03.2026 все ближче.

На який строк можна призупиняти дію трудового договору

Призупинення дії трудового договору можна оформити за ініціативи однієї зі сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.

Зважайте також, що призупинення дії трудового договору можливе виключно якщо відсутня можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором

До 14.03.2026 час, на який можна було призупинити трудові відносини обмежувався лише наявністю воєнного стану. Але зі вказаної дати Законом № 4412 будуть внесені певні корективи щодо цього питання.

Якщо обидві сторони дійшли згоди щодо призупинення, воно може тривати як завгодно довго, але у межах воєнного стану. Це правило залишається й надалі.

Як відомо, воєнний стан постійно подовжується саме на 90 к.дн. І схоже саме тому законодавці передбачили окреме положення:

За згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути продовжений на строк понад 90 календарних днів, але не більше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану

Водночас і до появи цієї норми роботодавці видавали один наказ на весь строк призупинення трудового договору та зазначали у ньому що призупинення діє до дня завершення воєнного стану, а не прописувати щоразу строк призупинення датою завершення воєнного стану. Тож новація фактично просто унормувала цей момент. Але ця норма також може згодитися у іншому випадку. Про це далі.

Далі говоритимемо про норму, яка впроваджується з 14.03.2026.

З цієї дати, якщо ініціатор призупинення одна зі сторін (ініціює роботодавець, а працівник не погоджується або навпаки ініціатор – працівник, а роботодавець проти), то призупинення дії трудового договору зможемо здійснювати сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи строки його продовження).

Водночас передбачено, що таке призупинення дії трудового договору можна буде продовжити за згодою сторін на строк понад 90 к. дн., але не більше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану (див. вищезгадану норму).

До речі у ч. 2 ст. 13 Закону № 2136 буде передбачено, що наказ (розпорядження) роботодавця, яким визначено строк призупинення дії трудового договору, що перевищує оті саме 90 к.дн. втрачатиме чинність наступного дня після закінчення строку, визначеного законом, крім випадку його продовження за домовленістю сторін.

Як діяти у разі закінчення призупинення дії трудового договору

Це не було визначено у попередній редакції ст. 13 Закону № 2136. Але усі ми розуміємо що можливі два варіанти розвитку подій:

1. дія трудового договору відновлюється в повному обсязі;
2. якщо працівник не може стати до роботи, то він просить про звільнення, а якщо роботодавцю не потрібен працівник, то він його звільняє (підставу для звільнення потрібно брати із відповідних норм КЗпП). Звісно, у разі звільнення роботодавець повинен повністю розрахуватися із працівником та видати трудову книжку (за умови зберігання трудової книжки у роботодавця).

Саме на це вказано в абзацах 8 та 9 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136:

Після закінчення строку призупинення дії трудового договору, визначеного абзацами третім і четвертим цієї частини, дія трудового договору відновлюється в повному обсязі. У разі неможливості виконання сторонами трудового договору, дію якого відновлено, передбачених ним обов’язків цей трудовий договір припиняється з підстав, визначених законом.

У разі припинення трудового договору роботодавець зобов’язаний провести розрахунок із працівником, а також видати трудову книжку (за умови зберігання трудової книжки у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги. У разі відсутності доступу до трудової книжки або її втрати роботодавець зобов’язаний видати працівнику дублікат трудової книжки в порядку та строки, встановлені законодавством.

Але із цих норм випливає суттєве уточнення щодо строку розрахунку із працівником у разі припинення трудових відносин після призупинення. Це потрібно зробити не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги про виплату.

Утім переконані, у разі звільнення працівників після завершення воєнного стану з одночасним припиненням строку призупинення трудового договору виникатиме чимало запитань, якщо припинення трудових відносин не провести за згодою сторін. Адже у такому разі може йтися про скорочення, а там діятимуть свої строки попередження щодо звільнення.

Як має бути оформлене призупинення дії трудового договору

Призупинення оформлюємо наказом (розпорядженням) роботодавця.

Якщо йдеться про призупинення за згодою сторін, то працівникові варто також написати заяву. Залежно від того хто виступає ініціатором призупинення це може бути заява із проханням призупинити дію трудового договору або ж заява-погодження на призупинення або повідомлення від роботодавця із погодженням від працівника. Звісно, інколи можна обійтися і без заяви погодження / повідомлення. Але у такому разі працівник під час ознайомлення із наказом має вказати, що погоджується на призупинення, адже дійсно не може виконувати свої трудові обов’язки.

У наказі обов’язково слід зазначити:

1. причину призупинення (потрібно обґрунтувати неможливість виконання обов’язків сторонами трудового договору);
2. строк, на який призупинено дію трудового договору;
3. спосіб обміну інформацією між роботодавцем та працівником;
4. ідентифікаційні дані працівника (-ів) трудовий договір із яким призупиняється;
5. умови відновлення дії трудових відносин.

До речі, коли призупинення стосується працівників державної служби чи органів місцевого самоврядування – наказ потребує погодження з військовою адміністрацією (ч. 2 ст. 13 Закону №2136).

Як можна оскаржити призупинення трудового договору

Коли працівник не погоджується з наказом щодо призупинення дії трудового договору (досі ж не передбачалося призупинення з ініціативи однієї зі сторін), то він / профспілка може подати скаргу до Держпраці або його територіальних органів.

В результаті може бути проведена позапланова перевірка органу Держпраці за результатами розгляду роботодавця можуть зобов’язати скасувати наказ або усунути порушення (змінити наказ) протягом 14 календарних днів (ч. 3 ст. 13 Закону №2136). Своєю чергою, роботодавець має право оскаржити припис Держпраці у судовому порядку протягом 10 днів.

Чи можна скасувати призупинення раніше визначеного строку

Так, це можливо. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану або до закінчення встановленого у наказі (розпорядженні) строку роботодавець до 14.06.2025 повинен був за 10 к.дн. до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Наразі попередити працівника про скасування призупинення дії трудового договору потрібно мінімум за 14 календарних днів.

Та ця норма, на наш погляд, дещо мертвонароджена і зміна кількості днів попередження не сприяє її виконанню.

Вона легко виконується, якщо йдеться про скасування призупинення за рішенням роботодавця. У такому разі жодних проблем, щодо повідомлення не вбачаємо. Достатньо видати наказ та ознайомити із ним працівника (справа техніки визначити дату коли він має стати до роботи).

А ось у разі скасування або закінчення воєнного стану, роботодавець навряд зможе повідомити працівника «за два тижні».

Утім, переконанні, якщо робота може бути продовжена, роботодавець просто одразу як дізнається про завершення воєнного стану може повідомити працівника. При цьому працівник може стати чи то у визначений час (навряд хтось буде проти отримувати зарплату), чи то після збігу 14 денного попередження. У другому випадку переконані, відсутність працівника на роботі не можна буде вважати прогулом.

Якщо ж після завершення воєнного стану роботу не можна буде продовжити, доведеться думати про припинення трудових відносин.

Чи передбачене відшкодування зарплати у разі призупинення трудового договору

У ч. 4 ст. 13 Закону №2136 залишено норму, яка гарантує відшкодування зарплати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору і покладає цей обов’язок на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Але механізму реалізації цієї норми як не було, так і немає.

Висновки

1. Роботодавець не зобов’язаний виплачувати зарплату, здійснювати компенсаційні виплати чи забезпечувати умови праці на період призупинення.
2. З 14.03.2026 впроваджуються новації щодо строків призупинення, коли воно відбувається з ініціативи однієї зі сторін трудового договору.
3. Роботодавець зобов’язаний попереджати про скасування призупинення за 14 календарних днів.

Василь ЦИГАНЕНКО, головний редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Наказ про призупинення трудового договору за заявою працівника

Заява працівника про призупинення трудового договору

Наказ про призупинення дії трудового договору (з 19.07.2022)

Статті та консультації на тему:

Продовження воєнного стану по 4 травня 2026 року: що має знати кадровик про норми, відпустки, робочий час

Затримання і доставлення в ТЦК / проходження ВЛК: як захистити свої права

Вручення повісток поштою, а також вдома, на вулиці на роботі