- Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати
- Порушення законодавства про працю і штраф на підприємство
- Штраф на підприємство в разі невиконання припису Держпраці
- Штраф на винну посадову особу
- Строк притягнення до відповідальності посадової особи
- Несвоєчасна виплата зарплати – підстава для звільнення за бажанням працівника
- Висновки
Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати
Насамперед зазначимо, що при затримці заробітної плати на один або кілька днів підстав для виплати компенсації немає.
Стаття 34 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» передбачає обов’язок виплатити компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати. Проте, така компенсація нараховується і виплачується лише, коли затримка виплати зарплати становить місяць і більше. Це врегульовано спеціальним Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Порушення законодавства про працю і штраф на підприємство
За несвоєчасну виплату зарплати може бути застосована фінансова санкція на підприємство, а саме штраф відповідно до ст. 265 Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП):
- за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
- за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Якщо порушення лише на 1 або кілька днів, можна говорити про недоотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці або про «порушення інших вимог трудового законодавства», за які передбачена відповідальність у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Штраф на підприємство в разі невиконання припису Держпраці
Відповідно до ст. 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовують.
З одного боку, зарплата вже виплачена, з іншого – порушення все одно матиме місце, оскільки строки виплати порушені. І усунути це порушення вже не можна.
На нашу думку, за таке порушення штраф на підприємство малоймовірний, але формально можливий.
Штраф на винну посадову особу
Відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) може бути накладений штраф на керівника чи іншу посадову особу, яка винна у несвоєчасній виплаті зарплати.
Розмір штрафу при першому порушенні – від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, до 1700 гривень.
Штраф на посадову особу може бути накладений, незалежно від накладення штрафу на підприємство.
Строк притягнення до відповідальності посадової особи
Строк притягнення до відповідальності керівника чи іншої посадової особи – 3 місяці з дня вчинення правопорушення відповідно до ст. 38 КУпАП.
Такі справи розглядають суди, тому вірогідність того, що за 1 день затримки заробітної плати хтось звернеться до суду і суд встигне накласти штраф досить незначна.
З огляду на вищезазначене, ймовірність штрафу не є високою.
Але мусимо говорити про ще один цікавий наслідок такого порушення.
Несвоєчасна виплата зарплати – підстава для звільнення за бажанням працівника
Порушення роботодавцем законодавства про працю і умов трудового договору дає право працівнику звільнитися з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП, що потягне за собою негативні фінансові наслідки для підприємства.
Так ч. 3 ст. 38 КЗпП передбачає: працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Несвоєчасна виплата зарплати є порушенням законодавства про працю, умов колективного і трудового договору, тому це гарантована підстава для звільнення працівника за його ініціативою. Звісно, якщо він має таке бажання.
Ця підстава для звільнення має ряд негативних наслідків для роботодавця. По-перше, звільнення за такою підставою – це фактичне визнання порушення. Тобто, роботодавець визнає, що порушив законодавства про працю. (Про наслідки таких порушень ми зазначали раніше у цій статті).
Крім того, таке порушення зобов’язує роботодавця виплатити вихідну допомогу у розмірі 3 середньомісячних заробітків – ст. 44 КЗпП.
Отже, якщо є певний конфлікт із працівником або якщо є скандальні працівники, роботодавцям завжди треба пам'ятати про ризики звільнення працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП.
Висновки
- За затримку виплати зарплати на 1 або кілька днів у більшості випадків не оштрафують.
- За затримку зарплати, що становить 1 місяць і більше виплачується компенсація.
- Працівник може звільнитися за власним бажанням через затримку зарплати навіть на 1 день, скориставшись ч. 3 ст. 38 КЗпП.
- Звільнення працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП – це фактичне визнання роботодавцем порушення законодавства про працю та обов'язок виплатити вихідну допомогу в розмірі 3 середньомісячних ЗП.
Джерело: Kadroland
Шаблони та зразки документів:
Положення про оплату праці (у ФОП)
Наказ про затвердження Положення про оплату праці
Наказ про затвердження Положення про оплату праці працівників в новій редакції
Інструменти кадровика:
Положення про оплату праці
Консультації на тему:
Коли зараз виплачують відпускні: до відпустки чи можна в день виходу
Працівник просить виплатити зарплату готівкою замість картки: як діяти
Чи можна видати наказ про невиплату зарплати директору
Зміна строків виплати зарплати: як це зробити правильно
