Бронювання працівників: останні зміни та особливості продовження відстрочки

На початку січня 2024 року в черговий раз було змінено порядок бронювання працівників. У статті ми розглянемо, що саме змінилося, кого стосуються зміни, а також як слід діяти роботодавцю для продовження відстрочки мобілізації своїх працівників

4

4585


Що змінилося в порядку бронювання?


Бронювання підприємствами працівників здійснюється відповідно до ст. 25 Закону № 3543, постанови № 45 і постанови № 76. Бронювання на підставі постанови № 76 здійснюється у період дії воєнного стану.


Постановою № 76 затверджено два Порядки:


  1. Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок № 76-1);
  2. Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок № 76-2).


Саме в ці Порядки уряд вніс зміни постановою № 47. Зміни набрали чинності з 19 січня 2024 року (дата офіційного опублікування постанови № 47). 


Відразу зазначимо, що всі зміни стосуються підприємств оборонно-промислового комплексу, і спрямовані на посилення їхнього потенціалу та забезпечення оборонним підприємствам можливості стабільно працювати й нарощувати обсяги виробництва (про це йдеться роз’ясненні на Урядовому порталі).


Розглянемо детальніше зміни, передбачені постановою № 47.


Зміна 1. Тепер військовозобов'язані керівники, їхні заступники та працівники підприємств оборонно-промислового комплексу підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку і військово-облікової спеціальності. 


Пункт 8 Порядку № 76-1 доповнено новим абзацом, який передбачає ці зміни.


Підприємства оборонно-промислового комплексу для користування цією пільгою повинні відповідати одночасно таким критеріям:


  1. вони мають бути залучені у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг оборонного призначення з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів, їхніх складових частин;
  2. підприємства мають бути визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.


Отже, працівникам, які працюють на таких підприємствах, незалежно від того, чи входить їх військово-облікова спеціальність до переліку дефіцитних для Збройних сил військово-облікових спеціальностей військовозобов’язаних, все одно може надаватися відстрочка від призову під час мобілізації та на воєнний час. 


Для довідки. Перелік дефіцитних для ЗСУ військово-облікових спеціальностей, які не підлягають бронюванню звичайними підприємствами, наведено у листі Міноборони від 20.04.2023 № 300/1/С/3886. Роз’яснення Мінекономіки з цього питання наведено у листі від 02.05.2023 № 2704-20/19826-01.


Зміна 2Підприємства оборонно-промислового комплексуякі відповідають вищезазначеним критеріям, можуть тепер бронювати своїх працівників без обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. 


Відповідні зміни внесено до п. 8 Порядку № 76-1. Ця пільга раніше також діяла тільки для підприємств ПЕК і міжнародних організацій.


Нагадуємо, що для інших підприємств кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, має становити 50 % кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку для бронювання (абз. 9 п. 8 Порядку № 76-1). Але у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 %.

Отже, тепер підприємства оборонно-промислового комплексу можуть бронювати своїх працівників в кількості, що перевищує 50 % військовозобов’язаних працівників

Зміна 3Встановлені правила для визнання підприємств оборонно-промислового комплексу критично важливими.


Відповідні зміни внесено до п. 2 Порядку № 76-2


Отже, підприємства, установи та організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової й спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів оборонного призначення для задоволення потреб Збройних сил, інших військових формувань, визначаються Мінстратегпромом як критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 


Але є вимога для визнання Мінстратегпромом підприємства критично важливим: підприємство має відповідати критерію, визначеному пп. 4 п. 2 Порядку № 76-2. Що це за критерій? Підприємство повинно мати важливе значення для галузі національної економіки або задоволення потреб територіальної громади. 


А критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються:


  1. органами виконавчої влади;
  2. іншими державними органами;
  3. органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки;
  4. обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями;
  5. обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади.


Як продовжити відстрочку працівнику?


Строки, на які працівникам надається відстрочка (тобто, строки, на які роботодавець може забронювати працівника), зазначені в п. 2 Порядку № 76-1. Бронювання здійснюється на підставі рішення Мінекономіки, водночас строк відстрочки не може перевищувати:


  1. строку проведення мобілізації – для військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому п. 1 Порядку № 76-1. Мова йде про органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, які бронюють своїх працівників для забезпечення функціонування зазначених органів;
  2. 6 місяців – для військовозобов’язаних, зазначених в абзацах третьому – п’ятому п. 1 Порядку № 76-1. Це підприємства, установи й організації:
  3. яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення);
  4. які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
  5. які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Отже, питання продовження відстрочки актуально для другої категорії роботодавців, оскільки термін надання відстрочки обмежується для них періодом 6 місяців

У самому Порядку № 76-1 не визначений порядок продовження відстрочки. Це означає, що відносно працівників, які були заброньовані, роботодавцю необхідно буде знову отримати рішення Мінекономіки про бронювання цих працівників (знову на строк 6 місяців).

Для цього роботодавцю знову необхідно подати для бронювання всі документи, передбачені Порядком № 76-1. Зробити це необхідно заздалегідь – до закінчення строку попередньої відстрочки, враховуючи процедуру надання відстрочки

Нагадуємо, що для бронювання підприємства подають до відповідних органів, передбачені п. 6 – 8 Порядку № 76-1 (залежно від підстав бронювання), такі документи:


  1. список за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 76-1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням;
  2. довідку про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 76-1


Далі розгляд наданих роботодавцем документів здійснюється у такому порядку та у такі строки.


  1. Орган, до якого подані документи на бронювання, розглядає їх протягом 5 робочих днів з дня отримання та передає їх Генштабу ВСУ на погодження (п. 6 – 8 Порядку № 76-1).
  2. Генштаб ВСУ розглядає і погоджує документи у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання та передає до Мінекономіки (п. 9 Порядку № 76-1). 
  3. Мінекономіки у строк не більше ніж 5 робочих днів з дня отримання документів ухвалює рішення про бронювання військовозобов’язаних (п. 10 Порядку № 76-1). Також Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генштабу ЗСУ.
  4. Генштаб ЗСУ у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦК.
  5. Підприємство, установа та організація видає військовозобов’язаному витяг з рішення Мінекономіки за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 76-1. Цей витяг, завірений підписом керівника та печаткою (за її наявності) підприємства є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.
  6. Підприємство у п’ятиденний строк з дня видавання витягу військовозобов’язаному надсилає до ТЦК, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного (за формою, що наведена у додатку 5 до Порядку № 76-1) для зарахування його на спеціальний військовий облік (п. 11 Порядку № 76-1).


Отже, при оформленні нового бронювання працівників роботодавцю слід враховувати цю багатоетапну процедуру та подавати документи на нове бронювання з урахування зазначених строків розгляду і погодження документів (щоб не було перерви між «старою» відстрочкою та новою).


Також зазначимо, що нещодавно Мінекономіки роз’яснило порядок оформлення і переоформлення бронювання військовозобов’язаних за Порядком № 45 у листі від 10.01.2024 № 2704-20/2153-01.


Зверніть увагу, що цей лист стосується бронювання за Порядком № 45. Цей порядок чинний разом з Порядком № 76-1, але його текст з обмеженим доступом (для службового користування). У листі від 10.01.2024 № 2704-20/2153-01 Мінекономіки, зокрема, зазначає наступне:


  1. відповідно до Порядку № 45 керівникам підприємств потрібно організувати взаємодію з ТЦК за місцем розташування підприємства щодо термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час відповідно до Порядку № 45; 
  2. військовозобов'язаним підприємств, яким необхідно продовжити бронювання у зв'язку із завершенням строку дії наданої їм відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, слід оформити нові Посвідчення і Повідомлення, у яких в позиціях щодо строку дії відстрочки зазначити – «на шість місяців»;
  3. Порядок № 45 не містить норм щодо обмежень у бронюванні військовозобов'язаних, які мають дефіцитну для ЗСУ військово-облікову спеціальність.


Отже, згідно з Порядком № 45 відстрочка працівникам підприємств також надається на 6 місяців, продовжити її можна також на 6 місяців.


Висновки


  1. Військовозобов’язані працівники підприємств, визначених Мінстратегпромом критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу, тепер бронюються незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності, а також без обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. 
  2. Для продовження відстрочки, наданої на підставі Порядку № 76-1 на строк 6 місяців, роботодавцю необхідно знову отримати рішення Мінекономіки про бронювання працівників. Документи для нового бронювання подаються в тому ж порядку, що і для попереднього, відповідно до вимог Порядку № 76-1.


Нормативно-правове забезпечення та скорочення


Закон № 3543 – Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Порядок № 45 – Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 04.02.2015 № 45. 

Постанова № 47 – постанова КМУ від 16.01.2024 № 47 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76».

Постанова № 76 – постанова КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».

ТЦК – територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. 


Оксана КОВАЛЬЧУК, редактор kadroland

4

4585