У випадку звільнення працівників з підстав, які кваліфікуються як звільнення (розірвання трудового договору) з ініціативи роботодавця, діють певні обмеження на звільнення окремих категорій працівників.
Зокрема, відповідно до частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), не допускається звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:
- вагітних жінок;
- жінок, які мають дітей віком до трьох років;
- жінок, які мають дітей віком до шести років – у випадках, визначених частиною шостою статті 179 КЗпП;
- одиноких матерів, які виховують дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю.
Єдиний виняток – звільнення зазначених категорій працівниць допускається лише у разі повної ліквідації підприємства, установи або організації
При цьому роботодавець зобов’язаний забезпечити обов’язкове працевлаштування таких осіб.
Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Звільнення з ініціативи роботодавця: за якими підставами дозволяє КЗпП
Коли можна достроково розірвати строковий трудовий договір
