Відповідно до законодавства, нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень, хоча колективними договорами можна встановлювати меншу кількість годин.
Про норму робочого часу у 2025 році ми детально розповідаємо у нашій статті: Норма тривалості робочого часу у 2025 році за п'ятиденного та шестиденного робочого тижня
Окремі категорії працівників мають право на скорочену тривалість робочого часу:
- молодь віком 16–18 років – до 36 годин на тиждень;
- особи 15–16 років та учні 14–15 років (під час канікул) – до 24 годин;
- працівники зі шкідливими умовами праці – не більше 36 годин.
Крім того, законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів ті інших). Також скорочений графік може встановлюватися за рахунок коштів підприємства для жінок із дітьми до 14 років або дитини з інвалідністю. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через 4 години після початку роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Оплата праці працівників у цьому випадку проводиться за весь фактично відпрацьований за графіком час.
Рекомендуємо прочитати нашу статтю: Робота за графіком: чи можна 7 днів працювати, а потім 7 днів відпочивати?
Для тих, хто працює в умовах низьких температур або з підвищеним фізичним навантаженням, передбачені спеціальні перерви для обігріву та відпочинку, які включаються у робочий час. Власник (керівник) зобов’язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.
При 5-денному робочому тижні передбачено 2 вихідні дні, при 6-денному – 1. Загальний вихідний – неділя, але у сфері обслуговування та на безперервних виробництвах можуть бути встановлені інші дні згідно з графіком змінності, що затверджується власником (керівником) за погодженням з профспілковим працівником підприємства, установи, організації.
Робота у вихідні заборонена, винятки можливі лише у випадках аварійних ситуацій або для забезпечення безперервності виробництва. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше, як 42 години.
Всі деталі розрахунку норми робочого часу Ви знайдете у статті: Як розрахувати норму тривалості робочого часу – теорія та практика
Також слід враховувати особливості робочого часу та відпочинку у воєнний стан. Так статтею 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-ӀX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136), під час воєнного стану визначено:
• нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо);
• для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким, відповідно до законодавства, встановлюється скорочена тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
• п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем;
• час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем;
• тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
• у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53, ч. 1 ст. 65, ч. 3 – 5 ст. 67, ст. 71 та 73, 78-1 Кодексу законів про працю та ч. 2 ст. 5 Закону України від 15.11.1996 №504-ВР «Про відпустки»;
• у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці;
• норми ч. 1, 2 та 5 ст. 6 Закону №2136 не застосовуються до праці неповнолітніх;
• у період дії воєнного стану дозволяються застосування праці жінок (крім вагітних жінок, які мають дитину до одного року) за їхньою згодою на важких роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Залишились питання? Відповіді на будь-які кадрові питання від провідних експертів kadroland протягом доби! Ваш Особистий Консультант вже очікує та готовий допомогти!
Джерело: ПФУ