Згідно із законодавством України, працівник має право на щорічну відпустку повної тривалості навіть у тому випадку, якщо він ще не відпрацював повний робочий рік. Зокрема, надати працівнику відпустку без урахування фактично відпрацьованого часу протягом робочого року роботодавець може після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Також деякі категорії працівників мають безумовне право взяти відпустку до завершення шестимісячного строку роботи на підприємстві, їм відпустку надають «наперед» незалежно від стажу роботи на підприємстві.
За другий та наступні робочі роки щорічні відпустки надають працівникам у будь-який робочий час відповідного робочого року.
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Докладніше про звільнення під час відпустки дивіться у нашому відеоблозі: Звільнення у відпустці: коли можливе
Однак, згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» відрахування із заробітної плати працівників, які звільняються, не проводять у зв’язку з:
- призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
- переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
- відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
- змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
- виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
- нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
- поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- направленням на навчання;
- виходом на пенсію.
Також не проводяться відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника.
Щоб швидко впоратися зі складними обчисленнями та розрахунками, скористайтеся нашими онлайн-калькуляторами для роботи кадровика!
Таким чином, у випадку звільнення працівника у зв’язку з виходом на пенсію роботодавець не має права утримувати із заробітної плати кошти за дні відпустки, надані «наперед», навіть якщо відповідний період ще не був відпрацьований. Відрахування із заробітної плати за «надлишково» використані дні відпустки, в цьому випадку, не проводяться.
Джерело: Держпраці