Коли штраф Держпраці за недопущення до перевірки є незаконним

1. Предмет спору
2. Позиція Держпраці
3. Позиція підприємства
4. Позиція Верховного суду
5. Приписи законодавства
6. Висновки

Аналізувати будемо цьогорічну постанову Верховного Суду України у складі Касаційного адміністративного суду (далі – КАС ВС) від 23.01.2025 по справі № 240/32993/23. Спойлер! Суди усіх інстанцій підтримали позицію роботодавця, отже, вдалося уникнути штрафу за недопущення до перевірки.

Предмет спору

До управління Держпраці надійшла заява комерційного директора на дії керівника підприємства щодо невиплати зарплати та зниження її розміру без погодження з працівником. На підставі заяви було призначено позапланову перевірку підприємства.

Однак перевіряючим не вдалося здійснити перевірку, оскільки за адресою підприємства взагалі не вдалося нікого знайти (як з’ясувалося згодом, керівник разом з усіма документами підприємства перебуває у столиці). Тому був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування, на підставі якого надалі було винесено поставу про накладення штрафу.

Саме це і стало предметом спору у вищезазначеній справі: правомірність накладання Держпраці штрафу за недопущення до перевірки згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на підставі акта про неможливість проведення перевірки.

Відповіді на будь-які кадрові запитання від провідних експертів kadroland протягом доби! Ваш Особистий Консультант вже очікує і готовий допомогти!

Нагадаємо, що Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою КМУ від 17.07.2013 №509 (далі – Порядок №509). До зазначеного документа 30.08.2019 були внесені зміни постановою КМУ «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 №823 (далі – постанова №823).

Однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 та постановою Верховного Суду від 09.11.2022, постанова №823 визнана протиправною та нечинною.

Позиція Держпраці

Головний аргумент Держпраці «ЗА» накладення штрафу – відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування Порядку №509 після визнання протиправною та нечинною постанови №823, якою, зокрема, було внесено зміни до Порядку №509 в частині можливості накладати штрафи на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування.

Позиція підприємства

Головний аргумент підприємства «ПРОТИ» накладення штрафу полягає в тому, що у зв’язку з визнанням нечинною постанови №823 Порядок №509 не містить норми, яка б встановлювала повноваження Держпраці накладати штрафи на підставі акта про неможливість проведення перевірки.

Оскільки постанова № 823 втратила чинність, Держпраці не мала права проводити перевірку на підставі Порядку, затвердженого цією Постановою. Таким чином, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, як доказ порушення, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, складений поза межами правового регулювання, отже рішення контролюючого органу, прийняте на підставі такого акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Позиція Верховного суду

Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправною та скасування постанови Держпраці, водночас зробивши висновки про таке.

Перше. Само собою складання посадовими особами Держпраці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об’єкта інспектування за своїм місцезнаходженням або через ненадання документів, вимогу про надання яких суб’єктом господарювання не отримано з незалежних від нього причин, без виявлення ознак перешкоджання об’єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування не може вважатися самостійною підставою для притягнення до відповідальності згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Друге. З’ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, потрібно зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності; ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови Держпраці про накладання штрафу.

Третє. Накладення штрафу за перешкоджання проведенню перевірки можливе лише у випадку доведеного наміру ухилення від одержання повідомлення про проведення перевірки або вчинення інших недобросовісних дій, які дають підстави стверджувати про створення суб’єктом господарювання перешкод для проведення перевірки.

Четверте. Фактична відсутність посадових осіб підприємства на момент перевірки без встановлених обставин навмисного недопуску не може бути підставою для притягнення до відповідальності.

П’яте. Порядок №509 є основоположним документом, що визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання штрафів за порушення законодавства про працю. Внесення змін до деяких положень Порядку №509 відповідно до постанови №823 та наступне визнання цих змін такими, що втратили чинність, не впливають на чинність в цілому Порядку №509.

Приклад реального недопущення до перевірки і, як наслідок, накладення законного штрафу: підприємство кількома листами повідомило управління Держпраці про недопущення для проведення контрольного заходу (до речі, підставою для проведення позапланової перевірки став нещасний випадок зі смертельним наслідком). У зв’язку з ненаданням витребуваних документів та недопуском до перевірки був складений відповідний акт та винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 113 600 грн.

Шосте. Саме сукупність порушень, допущених перевіряючими, та доказів, які б свідчили про реальне ухилення підприємства від проведення перевірки або створення ним відповідних перешкод, свідчить про те, що постанова Держпраці містить ознаки свавільного (недобросовісного) рішення, натомість поведінка підприємства не свідчить про його ухилення від одержання повідомлення або вчинення інших недобросовісних дій, які б могли стати підставою для притягнення до відповідальності.

До речі, серед порушень перевіряючих визначено:

1. відсутність погодження Держпраці на проведення перевірки;
2. відсутність доказів належного повідомлення підприємства про проведення перевірки (інспектори повідомили керівника підприємства за допомогою телефонного зв’язку вже після початку здійснення перевірки).

Приписи законодавства

Відповідно до абз. 7 та абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

1. недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод в її проведенні – 3 МЗП (24 000 грн);
2. недопущення до проведення перевірки з питань вчинення фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – 16 МЗП (128 000 грн).

Зазначені штрафи накладаються Держпраці у порядку, встановленому КМУ. Таким порядком є Порядок №509. Він є чинним, адже його ніхто не скасовував.

Одним із документів, на підставі якого Держпраці накладає штрафи, є акт про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування (п. 2 Порядку №509 в редакції постанови № 823). Як ми зазначили вище, Верховний суд дійшов висновку, що визнання нечинною постанови №823 НЕ скасовує зміни, внесені цією постановою до Порядку №509.

Окрім цього, під час проведення перевірок Держпраці обов’язково повинна керуватися нормами Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Це, до речі, прямо передбачено ч. 2 ст. 16 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Візьміть до уваги, що перед початком здійснення позапланової перевірки посадові особи територіального органу Держпраці зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених Законом, додатково копію погодження Держпраці або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Своєю чергою, суб’єкт господарювання має право не допускати перевіряючих до здійснення перевірки, якщо перед початком перевірки вони не пред’явили посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держпраці, і не надали копію такого посвідчення (направлення) (ч. 5 ст. 7 Закону №877).

Обов’язки суб’єкта господарювання під час здійснення перевірки передбачені ст. 11 Закону №877, зокрема:

1. допускати посадових осіб органу держнагляду до здійснення заходів державного нагляду за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду, передбаченого Законом;
2. не створювати перешкоди органам державного нагляду чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду, за умови, що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону тощо.

Що вважати відмовою та перешкоджанням перевірці

Радимо також взяти на озброєння судові висновки, викладені у постанові ВСУ від 26.01.2023 у справі № 420/13105/20:

1. відмовою у допуску до проведення відвідування, зокрема є ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування;
2. створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об’єкта відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення заходу державного контролю у його проведенні, отриманні необхідної інформації, що є підставою для складання акта про неможливість проведення заходу державного нагляду;
3. фактичні обставини створення перешкод у проведенні позапланового заходу мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які підтверджують також те, що перешкоди створюються саме об’єктом відвідування.

Тож в разі можливого штрафу обов’язково зважайте на те, що перевіряючі зазначають в акті недопуску, і в разі «безпідставних звинувачень» сміливо йдіть до суду.

Висновки

1. Держпраці МОЖЕ оштрафувати за недопущення до проведення перевірки та створення перешкод в її проведенні на підставі прямої норми закону – абз. 7 та абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
2. У разі спору насамперед необхідно провести юридичний чек-ап дотримання контролерами усіх заходів, у тому числі підготовчих, які передбачені Законом №877, що є чинним та підлягає застосуванню.
3. Акт про недопущення до перевірки є належним, але не завжди достатнім та єдиним доказом активних, неправомірних дій роботодавця, за які йому загрожуватиме штраф.
4. У разі створення суб’єктом господарювання перешкод під час здійснення перевірки в акті обов’язково МАЄ зазначатися опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону (ч. 6 ст. 7 Закону №877).

Катерина МОТОРНА, юрист

Сервіси від kadroland:

Штраф за порушення законодавства про працю

Статті на тему:

Держпраці накладає штрафи під час війни! 80000 грн за кожного (не)працівника

Перевірки Держпраці та штрафи на роботодавців 2025