Оновлена критичність від Мінекономіки, статус БЗВП у «Резерв+», оперативне повідомлення до ПФУ для бронювання та відпустка з вихідного дня. Коротко про головне за тиждень 15.09–19.09.2025

1. Базова загальновійськова підготовка: що означає статус у «Резерв+»
2. Нові критерії критичності від Мінекономіки: хто втратить право на бронювання
3. Компенсація за невикористані щорічні відпустки у 2026 році: кого це стосується
4. Початок відпустки у вихідний: роз’яснення Держпраці
5. Направлення на ВЛК для бронювання: роз’яснення Міноборони
6. Оперативне повідомлення до ПФУ: як впливає на бронювання працівників?

Базова загальновійськова підготовка: що означає статус у «Резерв+»

У застосунку «Резерв+» у багатьох чоловіків старше 25 років з’явився статус: «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки».

Представниця Міноборони Галина Воловіна пояснила, що такий запис означає, що в реєстрі «Оберіг» немає даних про військово-облікову спеціальність. Це сигнал, що особа підлягає призову, але спершу має пройти базову підготовку (БЗВП), щоб отримати ВОС.

Нагадаю, що з 1 вересня 2025 року для чоловіків передбачено два види військової підготовки:

1. Базова загальновійськова підготовка (БЗВП) – обов’язкова для студентів вищих навчальних закладів (для чоловіків віком від 18 до 25 років) за денною або дуальною формою навчання. Для жінок участь у БЗВП – добровільна.
2. Базова військова служба (БВС) – замінює строкову службу для чоловіків, які не є студентами. Її потрібно пройти до 25 років.

Якщо вже є військово-облікова спеціальність, але «Резерв+» показує інший статус, зверніться до ТЦК та СП для актуалізації даних.

Призовники, які пройшли БЗВП, складають військову присягу та набувають статусу військовозобов’язаних, але до 25 років мобілізації не підлягають.

Від проходження БЗВП звільняються особи, визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я, а також ті, хто вже проходив службу і має ВОС.

Докладніше про те, чи потрібно турбуватися студентам та їхнім батькам через появу у «Резерв+» статусу «Потребує проходження БЗВП» – у рубриці «3 хвилини з адвокатом» на kadroland»

Нові критерії критичності від Мінекономіки: хто втратить право на бронювання

Мінекономіки наказом від 11.09.2025 № 471 «Про внесення змін до Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» виклало у новій редакції критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки.

Підприємство вважається критично важливим, якщо відповідає хоча б одному з таких критеріїв, серед яких, зокрема:

отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів згідно з встановленим Порядком;

виконання робіт або надання послуг для Мінекономіки за договорами строком не менше шести місяців, та інші.

Окремі критерії встановлені для:

1. лісового та мисливського господарства,
2. охорони навколишнього середовища,
3. сільського господарства,
4. постійних представництв нерезидентів.

Оновлені критерії містять нову умову, яка забороняє відносити підприємства до критично важливих, а саме:

1. якщо до нього або його засновників, учасників, акціонерів, кінцевих бенефіціарних власників застосовано санкції відповідно до Закону України від 14.08.2014 №1644-VII «Про санкції»;
2. якщо серед засновників або кінцевих бенефіціарних власників є громадяни або держави з «чорного списку» FATF, а також РФ чи Білорусь (крім тих, хто постійно законно проживає в Україні).

Як наголошує Олексій Гончаренко, якщо проросійський діяч під санкціями купить хоча б одну акцію великого українського акціонерного товариства, підприємство втратить статус критично важливого, працівники втратять бронювання і можуть бути мобілізовані.

Ознайомитися з галузевими та регіональними критеріями для бронювання можна у довіднику на kadroland

Компенсація за невикористані щорічні відпустки у 2026 році: кого це стосується

15 вересня Уряд вніс на розгляд до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2026 рік (законопроєкт від 15.09.2025 №14000 «Про державний бюджет України на 2026 рік»).

Законопроєкт про Держбюджет-2026 у статті 39 передбачає, що у 2026 році відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані ним до кінця 2026 року.

Якщо відпустку не буде використано, працівнику виплатять грошову компенсацію за невикористані дні в межах затверджених коштів на оплату праці державного органу. Аналогічні норми містилися в держбюджетах 2024 та 2025 років.

Зокрема мова йде про щорічні відпустки – основну, додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, додаткову відпустку за особливий характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

За роз’ясненням НАДС від 15.01.2024 № 177-р/з, у 2024 році грошова компенсація надавалася за всі дні невикористаної відпустки, на які державний службовець набув право за останній відпрацьований робочий рік – 2023–2024.

За аналогією, у 2026 році відпустки, на які працівник державного органу набуде право за робочий рік 2025–2026, мають бути використані до кінця 2026 року, або за них буде надана грошова компенсація.

У разі ухвалення Закону про Державний бюджет на 2026 рік у запропонованій редакції, з 1 січня 2026 року мінімальна зарплата складатиме 8 647 грн на місяць, а погодинна ставка – 52 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становитиме 3 209 грн.

У зв’язку з цим розмір штрафів за порушення трудового законодавства також збільшиться, адже їхня величина прив’язана до мінімальної зарплати.

Підвищення мінімальної заробітної плати вплине також на рівень оплати праці працівників, які підлягають бронюванню. Критично важливі підприємства повинні будуть забезпечити новий мінімальний рівень оплати праці – 21 617,50 грн.

Якщо маєте запитання щодо грошової компенсації без звільнення – задавайте їх у сервісі «Особистий консультант» та отримуйте професійну відповідь від 15 хвилин до 1 доби

Початок відпустки у вихідний: роз’яснення Держпраці

Фахівці Держпраці роз’яснили, працівник має право розпочати відпустку в будь-який календарний день, у тому числі в суботу чи неділю (лист Держпраці від 27.08.2025 № 1444/2.3/2.3-ЗВ-25а).

Відповідно до ст. 4 Закону України від 15.11.1996 № 504/96–ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) установлюються такі види відпусток:

1. щорічні відпустки (основна та додаткові);
2. додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
3. творча відпустка;
4. відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
5. соціальні відпустки;
6. відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавство не містить прямої заборони надавати відпустку лише у вихідні дні. Це пояснюється тим, що у ст. 5 Закону про відпустки визначено: відпустки надаються у календарних днях. Тобто працівник може йти у відпустку в будь-який календарний день, зокрема у суботу чи неділю.

Винятком є додаткова відпустка для одного з батьків дитини з інвалідністю, пов’язаною з Чорнобильською катастрофою, або особи, яка їх замінює. Згідно зі ст. 30 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вона становить 14 робочих днів на рік і може розпочинатися та закінчуватися лише у робочі дні.

Щоб швидко розрахувати будь-яку відпустку, скористайтеся калькулятором тривалості відпусток на kadroland

Направлення на ВЛК для бронювання: роз’яснення Міноборони

Останнім часом, склалась практика, що у деяких ТЦК та СП вимагають від чоловіків проходити ВЛК щороку, щоб отримати відстрочку.

Народний депутат Олексій Гончаренко подав запит до Командування Сухопутних військ ЗСУ і отримав офіційне роз’яснення, яке спростовує цю практику.

Зокрема:

1. якщо військовозобов’язаного вже визнано придатним без обмежень, повторне проходження ВЛК щороку не потрібне;
2. попереднє ВЛК не анулюється автоматично;
3. ТЦК не мають права відмовити у відстрочці через «несвіже» ВЛК;
4. законом не передбачена відповідальність за «непроходження ВЛК раз на рік»;
5. повторно направляють на ВЛК лише тих, кого визнали обмежено або тимчасово непридатними.

Як нещодавно роз’яснило Міноборони, військовозобов’язані громадяни України, які вже мають «бронь» від мобілізації, повторно направляються на проходження ВЛК лише у трьох випадках:

1. якщо вони приймаються на військову службу за контрактом;
2. якщо були визнані обмежено придатними і не проходили повторний медичний огляд (крім осіб з інвалідністю, визнаних у встановленому порядку);
3. якщо самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Детальніше про правомірність вимоги ТЦК проходження ВЛК працівниками для цілей бронювання – на вебінарі 25 вересня

Оперативне повідомлення до ПФУ: як впливає на бронювання працівників?

Фахівці Пенсійного фонду роз’яснюють: без оперативного повідомлення про працівника до Пенсійного фонду його бронювання не буде оформлено, оскільки дані в Державному реєстрі загальнообов’язкового соціального страхування будуть неактуальними.

Для цілей бронювання роботодавці зобов’язані подавати до Пенсійного фонду відомості про рух кадрів на підприємстві – прийняття на роботу, переведення, переміщення між структурними підрозділами, звільнення або поновлення на роботі, тимчасове припинення чи відновлення дії трудового договору. Дані потрібно надати не пізніше наступного дня після відповідної події (п.п. 4 п. 2 Постанови КМУ від 22.11.2024 №1332 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час»).

Подання відомостей здійснюється онлайн через особистий кабінет страхувальника (роботодавця) на вебпорталі електронних послуг ПФУ у розділі «Комунікації з ПФУ», опція «Відомості про трудові відносини (оперативне повідомлення)».

Нагадаю, що в «Дії» інформація підтягується з державних реєстрів, зокрема з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду. Якщо дані відсутні або неактуальні, забронювати працівника буде неможливо.

Хочете бути завжди в курсі актуальних новин? Завітайте до рубрики «Новини та статті» на kadroland – тут ми оперативно публікуємо найсвіжіші оновлення

Тетяна ШОЛКОВА, редактор kadroland