Продовження воєнного стану: що має знати кадровик про норми, відпустки, робочий час

Продовження воєнного стану

Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX (далі — Закон № 3891) (наразі він на підписі у Президента України) затверджено Указ Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (далі — Указ № 469).

На період воєнного стану трудові відносини регулює не лише КЗпП, а й інші законодавчі акти з питань праці, зокрема Закон № 2136. Цей закон у період дії воєнного стану має переважне право у низці питань, оскільки у його ч. 3 ст. 1 передбачено: «У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом».

Отже, оскільки воєнний стан продовжено (сумнівів у підписанні Президентом України Закону № 3891 у нас немає), то ми й надалі користуємося нормами Закону № 2136. А це зі свого боку впливає на робочий час і на час відпочинку працівників.

Норма робочого часу у серпні – листопаді 2024 року

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53, ч. 1 ст. 65, ч. 3 – 5 ст. 67, ст. 71, 73, 78-1 КЗпП та ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки.

Отже, на підставі ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 у період воєнного стану не застосовуються норми:

1. ст. 53 КЗпП щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
2. ч. 3 – 5 ст. 67 КЗпП, зокрема щодо перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
3. ст. 73 КЗпП щодо святкових та неробочих днів. 

Тобто, зараз робочий день не скорочується на годину перед святковим днем, не переноситься вихідний на наступний робочий день, якщо свято припадає на суботу чи неділю.

Святкові та неробочі дні будуть звичайними календарними днями, і якщо такий день буде припадати не на вихідний день, то він буде звичайним робочим днем.

Наприклад, для стандартної п'ятиденки з вихідними днями у суботу і неділю такі святкові та неробочі дні 2024 року слід вважати:

1. 24 серпня – День незалежності України (припадає на суботу);
2. 1 жовтня – День захисників і захисниць України (припадає на вівторок).

Немає святкових днів, немає перенесення, якщо святковий день збігається з вихідним днем, а тому 26 серпня для стандартної п'ятиденки також вважатимемо робочим днем. Водночас робочий день 23 серпня не підлягає скороченню на одну годину.

Так само 30 вересня не буде скорочено на 1 годину робочий. А у жовтні замість 22 робочих днів буде 23 робочих дні (для п'ятиденки).

Про те що певні дні є робочими можна видати наказ такого змісту (під час підготовки зразка ми виходили із того, що Указ № 469 і Закон № 3891 набрали чинності станом на 30.07.2024 р.).

У зв'язку з цим слід розрахувати нову норму робочого часу на серпень, вересень та жовтень 2024 року. Звісно ж не завадить видати відповідний наказ і проінформувати працівників задля уникнення непорозумінь.

Якщо ваше підприємство працює за стандартним 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю та однаковою тривалістю робочого дня (по 8 годин на день), то нижче наведено оновлений розрахунок норми тривалості робочого часу на 2024 рік.

Отже, у зв’язку з продовженням воєнного стану до 10 листопада 2024 року, маємо таку кількість робочих днів/годин:

1. у серпні — 22/176;
2. у вересні — 21/168;
3. у жовтні — 23/184.

У листопаді норма робочого часу не зміниться, адже у цьому місяці немає ані святкових, ані передсвяткових днів.

Нижче наведено зразок наказу «Про норму тривалості робочого часу в серпні — листопаді 2024 року» (під час підготовки зразка ми виходили із того, що Указ № 469 і Закон № 3891 набрали чинності станом на 30.07.2024 р.).

Визначення періоду щорічної відпустки та відпусток на дітей

Під час воєнного стану не застосовується норма ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки.

Наприклад, працівнику надають щорічну основну відпустку з 19 серпня 2024 року тривалістю 14 календарних днів. ЇЇ період – з 19 серпня по 1 вересня, тобто рівно 14 календарних днів, попри те, що фактично на цей період припадає 24 серпня.

Але, як бути, якщо працівнику надали щорічну відпустку до того, як було продовжено дію воєнного стану (по суті це всі випадки коли відпустку надавали до набрання чинності Законом № 3891 та Указу № 469), і на період такої відпустки випадає, наприклад, 24 серпня 2024 року?

Припустимо, що наказ про надання щорічної відпустки було видано 1 серпня 2024 року, ще до того, як офіційно продовжили воєнний стан. Наприклад, щорічну відпустку надали працівнику тривалістю 24 календарних днів з 5 серпня 2024 року.

В цьому випадку при визначенні тривалості такої відпустки виходили з того, що 24 серпня 2024 року ще було святковим днем, і відповідно тривалість відпустки продовжили на 1 день. Тобто, щорічну відпустку надали тривалістю з 5 по 29 серпня 2024 року, про що зазначили у наказі.

Та після набуття чинності Законом № 3891, 24 серпня 2024 року вважатимуть звичайним календарним днем. Тому на такі дні відпустку не продовжують, і останній день відпустки вже буде не 29 серпня, а 28. Тож роботодавцю слід буде видати наказ про зміну останнього дня відпустки, з яким слід ознайомити працівника. Зокрема можна скористатися порадами із нашої консультації "Обмін заявами і наказами через месенджери".

Неоплачувана відпустка на час воєнного стану

У зв'язку з продовженням воєнного стану працівникам може бути надано відпустку без збереження зарплати на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 до 9 листопада 2024 року включно.

Нагадаємо, що ст. 12 Закону № 2136 передбачено два види неоплачуваної відпустки через воєнний стан:

1. за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, яка надається будь-якому працівнику за його заявою, але за згодою роботодавця; 
2. за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, яка надається працівникам зі статусом внутрішньопереміщених осіб і тим, що перебувають за кордоном.

Відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 обмежена тривалістю, а саме надається тривалістю до 90 календарних днів, які виділені на весь час воєнного стану з урахуванням усіх продовжень. Тож, якщо працівник уже використав усі 90 календарних днів неоплачуваної відпустки, оформленої саме за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, то він уже не може претендувати на неї. Натомість працівник може звернутися до роботодавця з проханням надати відпустку без збереження зарплати за іншими підставами. 

Пам’ятайте, у наказі про надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан має бути посилання на новий Указ № 469 та Закон № 3891, яким затверджено цей Указ, та підставу для надання цієї відпустки, тобто ч. 3 або 4 ст. 12 Закону № 2136.

Також у наказі має бути чітко визначена дата початку, дата закінчення і тривалість цієї відпустки (у рамках періоду з 12 серпня 2024 року по 9 листопада 2024 року).

Висновки

1. Воєнний стан продовжено до 05:30 10 листопада 2024 року.
2. Змінюється норма тривалості робочого часу. Тож кількість робочих днів/годин складає у серпні – 22/176, у вересні – 21/168, жовтні – 23/184, у листопаді – 21/168.
3. Роботодавцю доцільно видати наказ про визнання 26 серпня та 1 жовтня робочими днями.
4. В період дії воєнного стану щорічні відпустки, соцвідпустки на дітей та відпустки при народженні дитини не продовжують на святкові та неробочі дні.

Тетяна ГУЛЬ, редактор kadroland