Продовження воєнного стану: що має знати кадровик про норми, відпустки, робочий час

Воєнний стан було продовжено до 12 серпня 2024 року. Зі свого боку це впливає на норму робочого часу і тривалість відпусток. Яким чином? Дізнаєтеся з нашої публікації


Продовження воєнного стану


Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX (набрав чинності 10 травня 2024 року) затверджено Указ Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Тож воєнний стан продовжено на строк 90 календарних днів з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року, а саме до 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року

На період воєнного стану трудові відносини регулюються не лише КЗпП, а й іншими законодавчими актами з питань праці, зокрема Законом № 2136. Цей закон у період дії воєнного стану має переважне право у низці питань, оскільки у ч. 3 ст. 1 цього закону передбачено: «У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом».


Отже, оскільки воєнний стан продовжено, то ми й надалі користуємося нормами Закону № 2136. А це зі свого боку впливає на робочий час і на час відпочинку працівників.


Норма робочого часу у червні – серпні 2024 року


Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53, ч. 1 ст. 65, ч. 3 – 5 ст. 67, ст. 71, 73, 78-1 КЗпП та ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки.


Отже, на підставі ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 у період воєнного стану не застосовуються норми:


  1. ст. 53 КЗпП щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
  2. ч. 3 – 5 ст. 67 КЗпП, зокрема щодо перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
  3. ст. 73 КЗпП щодо святкових та неробочих днів. 


Тобто, зараз робочий день не скорочується на годину перед святковим днем, не переноситься вихідний на наступний робочий день, якщо свято припадає на суботу чи неділю.


Святкові та неробочі дні будуть звичайними календарними днями, і якщо такий день буде припадати не на вихідний день, то він буде звичайним робочим днем.


Наприклад, для стандартної п'ятиденки з вихідними днями у суботу і неділю такі святкові та неробочі дні 2024 року слід вважати:


  1. 23 червня – Трійця (припадає на неділю);
  2. 28 червня – День Конституції України (припадає на п’ятницю);
  3. 15 липня – День Української Державності (припадає на понеділок).


Немає святкових днів, немає перенесення, якщо святковий день збігається з вихідним днем, а тому 6 травня для стандартної п'ятиденки також слід вважати робочим днем. Водночас робочий день 27 червня не підлягає скороченню на одну годину.


Окрім того не буде перенесення вихідного дня на понеділок 24 червня 2024 року після Трійці (23 червня 2024 року).


Про те що певні дні є робочими можна видати наказ такого змісту.



У зв'язку з цим слід розрахувати нову норму робочого часу на червень, липень 2024 року, видати відповідний наказ і проінформувати працівників задля уникнення непорозумінь.

Зверніть увагу! Норми тривалості робочого часу підприємства визначають самостійно залежно від графіка роботи підприємства з урахуванням вимог Закону № 2136

Якщо ваше підприємство працює за стандартним 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю та однаковою тривалістю робочого дня (по 8 годин на день), то нижче наведено оновлений розрахунок норми тривалості робочого часу на 2024 рік.


Отже, у зв’язку з продовженням воєнного стану до 12 серпня 2024 року, маємо таку кількість робочих днів/годин:


  1. у червні – 20/160;
  2. у липні – 23/184.


Нижче наведено зразок наказу «Про норму тривалості робочого часу в червні 2024 року».


Увага! Якщо роботодавець хоче зробити для працівників ці дні вихідними, то потрібно видати інший відповідний наказ, про визнання цих днів, днями, робота у які не проводиться, із відповідним зменшенням норми тривалості робочого часу.

Визначення періоду щорічної відпустки та соціальної відпустки на дітей


Під час воєнного стану не застосовується норма ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки.

Отже, при визначенні періоду щорічної відпустки, соцвідпустки на дітей, відпустки при народженні дитини, 23, 28 червня та 15 липня слід враховувати як звичайні календарні дні, не збільшуючи період таких відпусток

Наприклад, працівнику надається щорічна основна відпустка з 17 червня 2024 року тривалістю 14 календарних днів. ЇЇ період – з 17 по 30 червня, тобто рівно 14 календарних днів, попри те, що фактично на цей період припадає 23 та 28 червня.


Як бути, якщо працівнику надали щорічну відпустку до того, як було продовжено дію воєнного стану, і на період такої відпустки випадає, наприклад, 28 червня 2024 року? Припустимо, що наказ про надання щорічної відпустки було видано 10 травня 2024 року, ще до того, як офіційно продовжили воєнний стан. Наприклад, щорічну відпустку надали працівнику тривалістю 50 календарних днів з 13 травня 2024 року.


В цьому випадку при визначенні тривалості такої відпустки виходили з того, що 23 та 28 червня 2024 року ще були святковими днями, і відповідно тривалість відпустки продовжили на 2 дні. Тобто, щорічну відпустку надали тривалістю з 13 травня 2024 року по 3 липня 2024 року, про що зазначили у наказі.


Але після набуття чинності Законом № 3684-IX, 23 та 28 червня 2024 року вважають звичайними календарними днями, тому на такі дні відпустку не продовжують, і останній день відпустки вже буде не 3 липня, а 1 липня 2024 року. Тож роботодавцю слід видати наказ про зміну останнього дня відпустки, з яким слід ознайомити працівника. Зокрема можна скористатися порадами із нашої консультації "Обмін заявами і наказами через месенджери".


Неоплачувана відпустка на час воєнного стану


У зв'язку з продовженням воєнного стану працівникам може бути надано відпустку без збереження зарплати на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 до 11 серпня 2024 року включно.


Нагадаємо, що ст. 12 Закону № 2136 передбачено два види неоплачуваної відпустки через воєнний стан:


  1. за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, яка надається будь-якому працівнику за його заявою, але за згодою роботодавця; 
  2. за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, яка надається працівникам зі статусом внутрішньопереміщених осіб і тим, що перебувають за кордоном.


Відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 обмежена тривалістю, а саме надається тривалістю до 90 календарних днів, які виділені на весь час воєнного стану з урахуванням усіх продовжень. Тож, якщо працівник уже використав усі 90 календарних днів неоплачуваної відпустки, оформленої саме за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, то він уже не може претендувати на неї. Натомість працівник може звернутися до роботодавця з проханням надати відпустку без збереження зарплати за іншими підставами. 


Пам’ятайте, у наказі про надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан має бути посилання на новий Указ Президента, Закон, яким затверджено цей Указ, та підставу для надання цієї відпустки, тобто ч. 3 або 4 ст. 12 Закону № 2136.


Також у наказі має бути чітко визначена дата початку, дата закінчення і тривалість цієї відпустки (у рамках періоду з 14 травня 2024 року по 11 серпня 2024 року).

Водночас для оформлення цих відпусток працівник має написати нову заяву, а роботодавець – видати новий наказ, оскільки надається така відпустка на новий період

Висновки


  1. Воєнний стан продовжено до 05:30 12 серпня 2024 року.
  2. Змінюється норма тривалості робочого часу. Тож кількість робочих днів/годин складає у червні – 20/160, у липні – 23/184.
  3. Роботодавцю слід видати наказ про визнання 28 червня та 15 липня робочими днями.
  4. В період дії воєнного стану щорічні відпустки, соцвідпустки на дітей та відпустки при народженні дитини не продовжують на святкові та неробочі дні.


Тетяна ГУЛЬ, редактор kadroland