Держпраці оцінюватиме замість перевіряти: нові правила в проєкті КМУ

1. Хто може отримати статус і пільги
2. Як проходить оцінка
3. Баланс повноважень: що можуть і чого не можуть
4. Що саме перевіряють
5. Якщо оцінку провести неможливо
6. Право на оскарження
7. Чому це важливо

Як ми розповідали Мінекономіки оприлюднив проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення оцінки та надання висновку про відповідність критеріям, що дають право на пільги підприємствам / підприємцям трудової інтеграції осіб з інвалідністю та / або підприємствам захищеного працевлаштування, що здійснюють некомерційну господарську діяльність» (да – Порядок).

Як роз'яснили в Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, це не просто Порядок оцінки роботодавців, що претендують на статус підприємств трудової інтеграції або захищеного працевлаштування, а новий підхід до підтримки бізнесу, який створює робочі місця для осіб з інвалідністю.

Цей документ – не просто технічна процедура. Це фактично нова модель взаємодії держави й соціально відповідального бізнесу, де ключова роль відведена не покаранню, а підтвердженню права на пільги.

Вперше чітко закріплено, що оцінка НЕ є заходом державного нагляду (контролю)

Це означає, що Державна служба України з питань праці діє не як інспектор із санкціями, а як орган, який:

1. аналізує відповідність критеріям;
2. підтверджує право на державну підтримку;
3. формує офіційний висновок.

Такий підхід суттєво знижує регуляторний тиск і водночас стимулює роботодавців «виходити з тіні» у питаннях інклюзії.

Хто може отримати статус і пільги

Порядок охоплює дві категорії:

1. Підприємства трудової інтеграції. Ключові критерії:

1. не менше 50% працівників з інвалідністю
2. або 30% – якщо це особи І – ІІ груп;
3. реально адаптовані робочі місця;
4. забезпечення соціального супроводу або асистента;
5. зарплата вище мінімальної.

Тобто йдеться не просто про формальне працевлаштування, а про якісну інтеграцію

2. Підприємства захищеного працевлаштування (некомерційні). Тут вимоги ще жорсткіші:

1. від 50% працівників – особи з інвалідністю І – ІІ груп;
2. або 30% – з порушенням зору чи психічними розладами;
3. відсутність мети отримання прибутку;
4. доходи – лише на статутну діяльність;
5. заборона діяльності з підакцизними товарами.

Фактично це модель соціального підприємництва з чіткою місією

Як проходить оцінка

Оцінку проводить Державна служба України з питань праці або її територіальні органи.

Підстави:

1. звернення Пенсійний фонд України;
2. або ініціатива самого роботодавця.

Формат:

1. з виїздом на підприємство;

або

1. дистанційно (через документи).

Строк: до 20 робочих днів.

Баланс повноважень: що можуть і чого не можуть

Повноваження посадових осіб:

1. доступ до приміщень;
2. аналіз документів і реєстрів;
3. фото- та відеофіксація (за згодою);
4. отримання пояснень.

Чіткі заборони:

1. вилучення оригіналів документів;
2. розголошення комерційної інформації;
3. перевищення строків;
4. використання оцінки «не за призначенням».

Це важливий сигнал бізнесу: процедура має прозорі «червоні лінії»

Що саме перевіряють

Оцінка – комплексна і глибока. Аналізується:

1. реальна кількість працівників з інвалідністю;
2. умови праці та безпека;
3. доступність середовища (не декларативна, а фактична);
4. наявність соціальних послуг;
5. відповідність «розумного пристосування» стандартам;
6. фінанси та цільове використання коштів;
7. рівень заробітної плати.

Важливо! Перевіряється не тільки «скільки працівників», а як вони працюють.

Результат – висновок, а не акт перевірки

За підсумками формується висновок у 3 примірниках:

1. один отримує роботодавець;
2. один – Пенсійний фонд України;
3. один залишається в Держпраці.

Саме цей документ відкриває шлях до пільг

Якщо оцінку провести неможливо

Складається спеціальна довідка про неможливість проведення оцінки, у разі:

1. недопуску;
2. відсутності документів;
3. інших перешкод.

Це може фактично «заморозити» отримання пільг.

Право на оскарження

Роботодавець може:

1. оскаржити висновок протягом 10 днів;
2. звернутися до вищого органу або до суду.

Передбачено повноцінну адміністративну процедуру захисту

Чому це важливо

Цей Порядок формує одразу кілька важливих трендів:

1. Перехід від формальності до якості. Недостатньо просто працевлаштувати – потрібно створити середовище.
2. Підтримка соціального бізнесу. Держава фактично визнає і стимулює інклюзивні моделі.
3. Новий формат взаємодії з Держпраці. Менше «карального» підходу – більше партнерства.

Тож, новий порядок – це не про бюрократію. Це про довіру, стандарти і реальну інклюзію.

Для бізнесу це сигнал: соціальна відповідальність більше не є лише іміджем – вона стає підставою для реальних економічних переваг.

А для держави – це крок до сучасної політики зайнятості, де кожен має шанс на гідну працю.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

Схожі публікації:

Нові обов’язки роботодавців щодо осіб з інвалідністю: Комітет ВРУ підтримав законопроєкт

Робочі місця для осіб з інвалідністю: Мінекономіки хоче змінити правила компенсації

Новий стандарт робочих місць для осіб з інвалідністю: що мають забезпечити роботодавці з 2026 року