Медогляди-2026 за Порядком № 1393: 10 помилок роботодавця та як їх уникнути

1. Алгоритм медоглядів що діє у 2026 році
2. Помилка 1. Перелік складають «на око», без реального моніторингу умов праці
3. Помилка 2. Перелік і Список погоджують одночасно
4. Помилка 3. Забувають, що дистанційних працівників інформують інакше
5. Помилка 4. Плутають гігієнічну класифікацію праці (наказ № 248) з підставами для ОМО
6. Помилка 5. Наказ про призначення відповідальних осіб пишуть загальною фразою
7. Помилка 6. Перелік не оновлюють протягом року при появі нових факторів чи посад
8. Помилка 7. Не відсторонюють працівників, які не пройшли ОМО
9. Помилка 8. Неправильно рахують «пільговий» строк після попереднього медогляду
10. Помилка 9. Психіатричний профогляд і психофізіологічна експертиза (ПФЕ) – «частина» загального ОМО
11. Помилка 10. Не зберігають документи належний строк – або зберігають не ті
12. Чекліст: сім кроків, які варто перевірити вже зараз
13. Висновки

Алгоритм медоглядів що діє у 2026 році

З 18 листопада 2025 року в Україні діє новий Порядок організації та проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 08.09.2025 № 1393 (далі – Порядок № 1393). Він замінив наказ МОЗ від 21.05.2007 № 246, за яким кадрові служби, бухгалтери та фахівці з охорони праці працювали майже двадцять років

Здавалося б, зміна одного наказу на інший – рутина. Але на практиці саме в перехідний період виникає найбільше запитань: старі шаблони наказів ще «живуть» у діловодстві, працівники з посиланнями на попередній порядок сперечаються з новими вимогами, а інспектори Держпраці вже перевіряють за новими правилами.

За таких умов помилки неминучі: частина з них – це звичка діяти «як раніше», частина – намагання спростити процес там, де закон спрощення не передбачає.

Загальний алгоритм лишився впізнаваним (див.інфографіку). Також радимо ознайомитися зі статтею за посиланням.

Водночас вже минув майже рік з моменту впровадження нового порядку і вже роботодавці допустили чимало помилок. Нижче – 10 помилок, які трапляються найчастіше, з поясненням, і практичними формулюваннями, які допоможуть їх не повторити.

Радимо звернути увагу на них, адже інколи їх допущення може стати підставою для накладення адміністративних штрафів, фінансових санкцій за абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП (мінімальна зарплата за кожне порушення), а інколи й стати підставою відсторонення працівників від роботи.

Помилка 1. Перелік складають «на око», без реального моніторингу умов праці

Що на практиці?

Відповідальна особа бере Перелік за минулий рік, змінює дату, максимум – прибирає посади звільнених і додає нових за аналогією. Лабораторні дослідження умов праці або взагалі не проводяться, або проводяться формально.

Чому це порушення?

Порядок № 1393 у п. 6 розд. III прямо визначає джерело даних для Переліку:

Це не побажання, а обов'язкова підстава. Перелік, складений без актуальних вимірів, юридично не має під собою обґрунтування – і саме це перше, що перевіряє лікар з гігієни праці Держпраці під час погодження.

Як виправити?

Плануйте лабораторні дослідження умов праці як щорічний захід із фіксованим бюджетом і виконавцем, а не як «щось, що робимо, коли Держпраці попросить». Дослідження мають передувати складанню Переліку, а не підганятися заднім числом.

Помилка 2. Перелік і Список погоджують одночасно

Що на практиці?

Щоб заощадити час, обидва документи готують паралельно й подають до Держпраці однією поштою.

Чому це порушення?

Процес послідовний: Перелік складають до 1 грудня і в місячний строк погоджують з лікарем з гігієни праці (п. 3 розд. III Порядку № 1393), а Список формують «протягом місяця з дати складення Переліку на його підставі» (п. 8 розд. III Порядку № 1393). Список юридично не може існувати раніше за Перелік – його зміст напряму випливає з категорій, визначених у Переліку.

Як виправити?

Вбудуйте у свій внутрішній графік ОП два окремі контрольні терміни: дедлайн подання Переліку (до 1 грудня) і окремий дедлайн підготовки Списку (місяць після дати складення Переліку, а не після дати його погодження Держпрацею – це важливо для планування, хоча практично доцільно почекати на погодження, щоб не переробляти документ).

Помилка 3. Забувають, що дистанційних працівників інформують інакше

Що на практиці?

Кадрова служба розсилає всім працівникам, включно з дистанційними, стандартне повідомлення про шкідливі й небезпечні фактори на робочому місці – за шаблоном, який використовували для офісних і виробничих співробітників.

Чому це зайва й формально некоректна дія?

Пункт 1 розд. III Порядку № 1393 прямо виключає дистанційну роботу з обов'язку такого інформування:

Надсилання такого документа дистанційному працівнику саме собою некритичне, а от зворотна помилка – забути проінформувати очного працівника, покладаючись на «загальний» інструктаж з охорони праці, – це вже пряме порушення норми.

Як виправити?

Розділіть процедуру інформування на два потоки: для працівників на стаціонарних робочих місцях – обов'язкове письмове інформування під підпис до початку роботи; для дистанційних – цей документ не оформлюється, оскільки цього не вимагає сам Порядок № 1393.

Помилка 4. Плутають гігієнічну класифікацію праці (наказ № 248) з підставами для ОМО

Що на практиці?

Побачивши в атестації робочого місця клас умов праці 3.1 чи 3.2 за наказом МОЗ № 248, роботодавець автоматично вважає це достатньою підставою для внесення посади до Переліку – або, навпаки, побачивши клас 2 (допустимі умови), виключає посаду з Переліку без перевірки за додатками 4 та 5 Порядку № 1393.

Чому це порушення?

Сам Порядок № 1393 використовує наказ № 248 виключно для термінології (п. 5 розд. I: терміни цього Порядку вживаються у значеннях, наведених, зокрема, в наказі МОЗ № 248). Підставою для ОМО є не клас умов праці за гігієнічною класифікацією, а безпосередня наявність факторів і робіт, перелічених у додатках 4 і 5 до Порядку № 1393 – а це окремий перелік з власними критеріями.

Як виправити?

Перевіряйте кожну посаду за двома документами окремо і не переносьте висновок одного на інший: атестація і клас умов праці – для пільг і компенсацій; додатки 4 та 5 Порядку № 1393 – для визначення обов'язку проходити ОМО.

Помилка 5. Наказ про призначення відповідальних осіб пишуть загальною фразою

Що на практиці?

Наказ обмежується формулюванням на кшталт «призначити Іванова І. І. відповідальним за організацію медичних оглядів на підприємстві» – без переліку конкретних функцій.

Чому це проблема?

Порядок № 1393 визначає відповідальну особу гранично широко – «особа, на яку наказом роботодавця покладено обов'язки щодо організації та проведення ОМО працівників» (п. 5 розд. I) – тобто зміст цих обов'язків встановлює саме наказ роботодавця, а не сам Порядок. Це означає, що розпливчасте формулювання не захищає відповідальну особу і саме підприємство під час перевірки: незрозуміло, хто саме відповідає за конкретний зірваний етап процесу.

Помилка 6. Перелік не оновлюють протягом року при появі нових факторів чи посад

Що на практиці?

Перелік складають раз на рік і не змінюють до наступного циклу, навіть якщо протягом року з'явилося нове обладнання, новий цех чи нова посада з потенційно шкідливими умовами.

Чому це порушення?

Пункт 4 розд. III Порядку № 1393 прямо передбачає:

Це самостійний обов'язок, не прив'язаний до щорічного циклу.

Як виправити?

Введіть внутрішнє правило: будь-яке введення нового обладнання, відкриття нового виробничого підрозділу чи істотна зміна технологічного процесу автоматично супроводжується оцінкою – чи потрібно доповнити Перелік, – а не чекає наступного грудня.

Помилка 7. Не відсторонюють працівників, які не пройшли ОМО

Що на практиці?

Працівник пропустив строк проходження періодичного медогляду (наприклад, через завантаженість або особисті обставини), і його продовжують допускати до роботи «за домовленістю», доки він не знайде час пройти ОМО.

Чому це порушення?

Пункт 19 розд. III Порядку № 1393 встановлює прямий і безумовний обов'язок:

А працівника, який ухиляється від ОМО, – відсторонює без збереження заробітної плати (п. 20 розд. III Порядку № 1393). Це саме та ситуація, яка підпадає під адміністративний штраф за ч. 5 ст. 41 КпАП, а для водіїв – і за ч. 1 ст. 129 КпАП.

Як виправити?

Ведіть єдиний реєстр строків проходження ОМО з автоматичним нагадуванням за 1–2 місяці до завершення строку, а в разі пропуску строку – оформлюйте наказ про відсторонення одразу, не чекаючи, поки ситуацію виявить перевірка.

Помилка 8. Неправильно рахують «пільговий» строк після попереднього медогляду

Що на практиці?

Новоприйнятого працівника, який пройшов попередній медогляд, автоматично звільняють від періодичного огляду до кінця поточного року – навіть якщо з дати попереднього огляду вже минуло більше ніж 9 місяців.

Чому це порушення?

Порядок встановлює чіткий ліміт: результати ОМО для працівників, прийнятих на роботу в поточному році, зараховуються, і працівник не підлягає періодичному медогляду на строк, визначений у направленні (додаток 3 Порядку № 1393), «але не більше 9 місяців з дня проведення попереднього медичного огляду» (п. 15 розд. III Порядку № 1393). Дев'ять місяців – це верхня межа, а не гарантований строк.

Як виправити?

У реєстрі медоглядів фіксуйте не «рік прийняття на роботу», а точну дату попереднього огляду і розраховуйте від неї реальний строк наступного періодичного огляду – з урахуванням строку з направлення, але не більше 9 місяців.

Помилка 9. Психіатричний профогляд і психофізіологічна експертиза (ПФЕ) – «частина» загального ОМО

Що на практиці?

Роботодавець вважає, що раз працівник пройшов комісію ЗОЗ за Порядком №1393, психіатричні аспекти і психофізіологічна експертиза (ПФЕ) автоматично охоплені цим оглядом.

Чому це проблема?

Порядок № 1393 прямо передбачає, що ПФЕ – це окремий документ, який працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, самостійно надають Комісії (п. 12 розд. IV Порядку № 1393). У складі самої Комісії за Порядком № 1393 психіатра немає – психіатричні профогляди регулюються окремим порядком (наказ МОЗ від 18.04.2022 № 651) і Переліком психіатричних протипоказань (постанова КМУ від 10.05.2022 № 577). Тож можна стверджувати що психіатричний огляд це паралельна процедура. Водночас ПФЕ є елементом процедури ОМО для відповідних працівників.

Як виправити?

Для посад, що потребують професійного добору чи належать до робіт підвищеної небезпеки, ведіть окремий трек документів – окремий договір або домовленість щодо психіатричного профогляду, окремий контроль наявності висновку ПФЕ, – і не покладайтеся на те, що загальний договір із ЗОЗ про ОМО автоматично закриває ці вимоги.

Помилка 10. Не зберігають документи належний строк – або зберігають не ті

Що на практиці?

Картку працівника чи Заключний акт зберігають «поки актуально» або передають працівнику без збереження копії, вважаючи це достатнім.

Чому це порушення?

Строк зберігання прямо визначений: Картка працівника – 45 років (п. 22 розд. IV Порядку № 1393), Заключний акт – теж 45 років з дати складання (п. 34 розд. IV Порядку № 1393). Копія Картки працівника при цьому залишається саме у надавача послуг з проведення ОМО за місцем проходження огляду (п. 21 розд. IV Порядку № 1393) – роботодавець отримує не сам документ, а бере участь у процесі отримання Заключного акта (другий примірник з шести – саме роботодавцю, п. 32 розд. IV Порядку № 1393).

Як виправити?

Визначте у внутрішньому положенні про діловодство окремий режим зберігання для документів з ОМО – 45 років суттєво довше за типові строки зберігання кадрових документів, і про це варто подбати заздалегідь, а не в момент, коли документ вже треба знищити за загальним графіком.

Чекліст: сім кроків, які варто перевірити вже зараз

Склали для вас чекліст за допомогою якого ви зможете вже зараз перевірити наявність основних помилок у себе на підприємстві.

Якщо на всі сім пунктів відповідь «так» – ризик типових помилок за новим Порядком № 1393 зведено до мінімуму.

Висновки

1. ОМО – це не паперова формальність «для Держпраці», а один із небагатьох механізмів, який дозволяє виявити проблему до того, як вона стане нещасним випадком.
2. Саме медогляд може вчасно показати, що працівник зі стажем у шкідливих умовах втрачає слух, розвиває професійне захворювання дихальних шляхів чи має протипоказання до роботи на висоті – тобто дає керівництву шанс щось змінити, поки ще не пізно, а не постфактум пояснювати комісії з розслідування нещасного випадку, чому цього огляду не було.
3. Роботодавець, який ставиться до ОМО як до обов'язку «для галочки», ризикує не лише штрафом за КпАП чи КЗпП – він ризикує здоров'ям і життям конкретних людей, а в разі нещасного випадку чи професійного захворювання без належно оформлених медоглядів підприємство матиме проблеми із доведенням відсутності вини.
4. Виконання вимог Порядку № 1393 у повному обсязі – це не про боязнь перевірки, а про базову управлінську відповідальність за людей, які щодня приходять на робоче місце.

Шаблони та зразки документів:

Наказ про призначення відповідальної особи щодо організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників (Наказ 1393)

Картка працівника, що підлягає ОМО ((попередній, періодичний, позачерговий) наказ МОЗ №1393)

Перелік категорій працівників, які підлягають ОМО (наказ МОЗ №1393)

Направлення на обов'язковий медичний огляд (наказ МОЗ №1393)

Супровідний лист про направлення заключного акту за результатами періодичного медичного огляду працівників

Список працівників, які підлягають проходженню періодичного медичного огляду (Наказ 1393)

Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (наказ МОЗ №1393)

Журнал щозмінного передрейсового та післярейсового медоглядів водіїв

Статті на тему:

Алгоритм проведення трудових медоглядів: як діяти роботодавцям

Подаємо Держпраці Перелік категорій працівників, які підлягають обов'язковим медоглядам у 2026 році

Новий порядок обов'язкових медоглядів працівників: зміни та вимоги для роботодавців