
Експерт
Тетяна ДонецьАдвокат, шеф-редактор kadroland, експерт з питань трудового права, військового обліку і бронювання
Відповідальна за ведення військового обліку особа не проходила підвищення кваліфікації. Порядок №1487 набрав чинності 05.01.2023, а підвищувати кваліфікацію потрібно не рідше одного разу на п’ять років. Чи може ТЦК штрафувати за відсутність відповідного документа до 05.01.2028? Розбираємо вимоги Порядку №1487, позицію ТЦК та актуальну судову практику

Відповідно до п. 12 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487), підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на п’ять років.
Порядок №1487 набрав чинності 05.01.2023. Саме із цієї дати з’явилася вимога щодо періодичного підвищення кваліфікації відповідальних осіб.
На нашу думку, особа, яка була відповідальною за ведення військового обліку на момент набрання чинності Порядком №1487, має пройти перше підвищення кваліфікації протягом п’ятирічного періоду – до 05.01.2028. Тому до закінчення цього строку сама лише відсутність документа про підвищення кваліфікації не повинна автоматично визнаватися порушенням.
Для особи, призначеної відповідальною пізніше, ситуація менш однозначна. Порядок №1487 не визначає окремого строку, протягом якого новопризначений працівник повинен уперше пройти навчання.
Окремих перехідних положень щодо строку проходження першого підвищення кваліфікації Порядок №1487 не містить. Через це на практиці виникають спори.
Попри наведений підхід, ТЦК під час перевірок уже включають відсутність документа про підвищення кваліфікації до переліку порушень і накладають штрафи. Про це свідчить судова практика.
Свою позицію ТЦК обґрунтовують іншою вимогою п. 12 Порядку №1487: підприємства, установи та організації повинні щороку до 1 жовтня визначати потребу в підвищенні кваліфікації працівників, відповідальних за ведення військового обліку.
Уперше таку потребу роботодавці мали визначити ще у 2023 році, а надалі – визначати щороку. Тому ТЦК виходять із того, що, якщо підприємство протягом кількох років визначало потребу в навчанні, але відповідальна особа його так і не пройшла, вимоги Порядку №1487 не виконані.
Проте така позиція не є безспірною. Щорічне визначення потреби у підвищенні кваліфікації та обов’язок проходити його не рідше одного разу на п’ять років – різні вимоги. Саме визначення потреби ще не означає, що навчання мало відбутися негайно або в тому самому році.
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 11.09.2025 у справі №331/2715/25 скасував штраф у розмірі 34 000 грн, накладений на начальницю відділу кадрів, яка була відповідальною за ведення військового обліку. Серед порушень ТЦК зазначив, зокрема, непроходження нею підвищення кваліфікації та непроведення звіряння.
Однак на момент перевірки працівниця вже проходила навчання. Крім того, суд наголосив, що обов’язок організувати навчання покладено на підприємство, а не на відповідальну особу. Тобто постанову скасували не тому, що підвищення кваліфікації взагалі не потрібне, а з урахуванням фактичного проходження навчання та притягнення до відповідальності неналежної особи.
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 03.06.2026 у справі №183/9225/25 скасував постанову про накладення на головну бухгалтерку, відповідальну за ведення військового обліку, штрафу в розмірі 59 500 грн та направив матеріали на новий розгляд. ТЦК поставив їй у вину, зокрема, непроходження підвищення кваліфікації та невизначення підприємством потреби у такому навчанні.
Суд не заперечив обов’язковості навчання і не зазначив, що строк для штрафу ще не настав. Натомість він проаналізував, хто саме повинен забезпечити виконання відповідних вимог і зазначив, що визначення потреби у підвищенні кваліфікації та організація навчання є обов’язками підприємства і його керівника. Відповідальна особа не може самостійно укласти договір на навчання чи забезпечити його фінансування, тому покладати на неї відповідальність за бездіяльність роботодавця неправомірно.
Обидва рішення підтверджують дві важливі обставини. По-перше, ТЦК уже зараз розцінюють відсутність навчання як порушення. По-друге, суди перевіряють не лише сам факт відсутності документа, а й те, на кого покладено відповідний обов’язок та чи могла притягнута особа його виконати.
Деякі роботодавці вважають, що формально обов’язку пройти підвищення кваліфікації можна уникнути, якщо кожні кілька років призначати нову відповідальну особу. Логіка така: жоден працівник не виконує ці обов’язки протягом п’яти років, а після кожного нового призначення п’ятирічний строк нібито починає спливати заново.
Це надто ризикований підхід. Пункт 12 Порядку №1487 встановлює не пільговий п’ятирічний період після кожного призначення, а мінімальну періодичність підвищення кваліфікації. Крім того, підприємство щороку визначає потребу в навчанні. Тому систематичну заміну відповідальних осіб без направлення їх на підвищення кваліфікації ТЦК може оцінити як свідоме невиконання вимог Порядку №1487.
Є й інший практичний ризик. Якщо відповідальна особа пройшла підвищення кваліфікації, а потім звільнилася, документ про навчання належить їй. Роботодавець може залишити у себе копію, однак це не підтверджуватиме проходження навчання новою відповідальною особою. Отже, навіть якщо підприємство нещодавно оплатило навчання працівника, після його звільнення питання підвищення кваліфікації нового відповідального знову стає актуальним.
У цьому питанні наша позиція категорична: організацію військового обліку, зокрема навчання відповідальної особи, повинен забезпечити керівник підприємства. Саме керівник визначає потребу у підвищенні кваліфікації, забезпечує фінансування та направляє працівника на навчання. Тому суб’єктом відповідальності за невиконання цих обов’язків має бути керівник, а не відповідальна за ведення військового обліку особа.
На практиці ТЦК нерідко накладають штраф саме на відповідального працівника. Проте рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя у справі №331/2715/25 та Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/9225/25 дають вагомі аргументи для оскарження такого штрафу: відповідати повинна та посадова особа, до повноважень якої належало виконання конкретного обов’язку.
Водночас відповідальна особа може бути притягнута до відповідальності за ті порушення, які належать безпосередньо до її посадових обов’язків і які вона мала реальну можливість не допустити. Тому кожну постанову ТЦК потрібно оцінювати з урахуванням змісту наказу про призначення, посадової інструкції та фактичних повноважень працівника.
Позицію про можливість пройти перше підвищення кваліфікації до 05.01.2028 можна аргументувати під час оскарження штрафу. Однак судові приклади не дають гарантії, що ТЦК погодиться з таким тлумаченням без спору. Навпаки, вони підтверджують, що відсутність документа про навчання вже зараз фіксують під час перевірок і включають до постанов про накладення штрафів.
Тому з практичного погляду безпечніше не чекати закінчення п’ятирічного строку, а направити відповідальну особу на підвищення кваліфікації вже зараз. Це дасть змогу отримати необхідний документ, мінімізувати ризики під час перевірки та на найближчі п’ять років закрити питання з навчанням відповідальної особи.
Якщо штраф уже накладено на відповідальну особу, варто перевірити, чи належало забезпечення навчання до її повноважень, чи визначило підприємство потребу у підвищенні кваліфікації, чи було укладено договір із закладом освіти та чи проходила особа навчання на момент перевірки. Ці обставини можуть мати вирішальне значення під час оскарження постанови.
Звертаємо увагу ще на один важливий момент. В п. 11 Порядку №1487 зазначено:
Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій».
І якщо проаналізувати Професійний стандарт «Інспектор з військового обліку», то бачимо вимогу про наявність дійсного кваліфікаційного сертифікату про проходження курсів підвищення кваліфікації (див. малюнок нижче).

КЕП для відповідального за військовий облік: чи потрібно оформлювати всім із 13 серпня
Наказ про призначення відповідального за ведення військово-транспортного обліку
Заступник відповідального за військовий облік: чи треба підвищувати кваліфікацію
Оновлення наказу про призначення відповідального кожні 3 роки: приколи нашого ТЦК (ч.7)
Що має бути написано в сертифікаті відповідального за ВО: підвищив кваліфікацію чи здобув/підтвердив
ТЦК та СП не мають законних повноважень проводити заходи оповіщення громадян під час повітряних тривог із зупинкою, утриманням чи перешкоджанням руху людей до укриттів. Таку відповідь отримала Тимчасова слідча комісія Верховної Ради після звернення з відповідними рекомендаціями

Постановою правління від 04.08.2026 №31-1 Пенсійний фонд затвердив новий порядок, який передбачає направлення вимог про компенсацію виплачених лікарняних, якщо листок непрацездатності був оформлений на підставі необґрунтованого медичного висновку. У разі несплати коштів або неоскарження вимоги ПФУ зможе передавати її до виконавчої служби для примусового стягнення, а на суму боргу нараховуватиметься пеня

Неправильна відмітка в табелі може вплинути не лише на облік робочого часу, а й на оплату праці та кадрові документи. Розбираємо 10 поширених помилок: коли не можна одразу ставити «прогул», як табелювати відпустку, лікарняний, сумісництво та відрядження і який код використовувати для періоду мобілізації

Українське законодавство передбачає кілька нестандартних форм організації праці – від гнучкого робочого часу до дистанційної, надомної роботи та роботи з нефіксованим робочим часом. Розбираємо, чим вони відрізняються, кому підходять, які мають гарантії та як правильно оформити їх кадровику

Чинна відстрочка або бронювання звільняють військовозобов’язаного від направлення на ВЛК, однак є важливий виняток. У ТЦК та СП нагадали, хто зобов’язаний пройти медогляд, скільки діє рішення ВЛК під час воєнного стану та коли можуть направити на комісію

Кадровику важливо не лише отримати заяву про звільнення, а й правильно визначити дату припинення трудових відносин. Судова практика показує, що вона залежить не лише від прийменника «з», а й від фактичних дій працівника та роботодавця

У Федерації профспілок України заявили, що урядовий проєкт Трудового кодексу №16010 може звузити низку трудових гарантій. Серед запропонованих змін – скорочення соціальної відпустки, збільшення дозволених надурочних робіт та розширення випадків, коли працівника можуть залучати до нічної роботи, відряджень і надурочних без його згоди

Наказ про затвердження плану дій під час повітряної тривоги визначає алгоритм дій працівників, порядок евакуації та відповідальних осіб. Документ допомагає роботодавцю забезпечити безпечні умови праці відповідно до вимог статті 153 КЗпП України.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16034, який пропонує надавати 90 календарних днів без призову під час мобілізації громадянам, які повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Відстрочку планують оформлювати автоматично

Знаходилась в декретній відпустці до 30 червня 2026. Працівниця, яка працювала на моєму місці, трудові книжки оцифрувала, але не видала працівникам. Які зараз мої дії? Потрібно зробити наказ та видати книжки на руки працівникам? Є працівники, які мобілізовані та зникли безвісти, ці книжки я надалі зберігаю, вірно?

Міністерство оборони завершило перегляд рішень про критичність підприємств оборонно-промислового комплексу. Станом на 1 вересня 2026 року 86% підприємств, які проходили перегляд, підтвердили статус критично важливих і зберегли можливість бронювати військовозобов’язаних працівників. Підприємства, які статус не підтвердили, можуть повторно подати повний пакет документів

Роботодавцям потрібно враховувати низку особливих гарантій для працівників із сімейними обов’язками. Йдеться про перерви для годування дитини, додаткові відпустки, обмеження нічних і надурочних робіт, відряджень, а також особливі правила звільнення та працевлаштування

Під час укладення трудового договору працівнику часто-густо встановлюють випробувальний строк. Якщо протягом цього часу він не впорається зі своїми обов’язками, роботодавець має право його звільнити. Як правильно оформити таке звільнення та яких правил слід дотримуватися – розглянемо у статті.
