Ми повідомляли, що проєкт Трудового кодексу (далі – ТК) знаходиться на обговоренні СПО об’єднань профспілок. Крім цього, профспілки також не погодили проєкт нового ТК. Про це – читайте тут.

Що ж передбачає новий ТК? Про це та, навіть, більше – у нашій статті: Новий Трудовий кодекс VS КЗпП: що очікувати працівнику та роботодавцю

Дмитро Лубінець на запит Радіо Свобода повідомив, що не підтримує розроблений Мінекономіки проєкт ТК та заявив:

Проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників

Додав, що його окремі норми суперечать принципам, закріпленим у Конституції України та міжнародному законодавстві. Також омбудсмен зазначив, що в грудні 2024 року надав Мінекономіки свою позицію щодо проєкту ТК і наголосив на необхідності оновлення трудового законодавства особливо в контексті підготовки до післявоєнного періоду.

Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке забезпечує європейські трудові цінності, соціальний мир і справедливість

За словами уповноваженого ВРУ з прав людини, проєкт ТК потребує суттєвого доопрацювання, щоб відповідати сучасним викликам і гарантувати права та інтереси працівників. Звернув увагу на недоліки в законодавчій ініціативі:

зміна формулювання підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на розірвання «з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру» є вкрай широким формулюванням та потребує конкретизації задля уникнення невмотивованих звільнень;
проєкт містить абстрактні категорії: працівник має діяти «добросовісно й розумно, додержуватися моральних засад суспільства»;
нормативно-правовими актами не встановлено чітких критеріїв щодо визначення добросовісності, розумності та моральних засад;
слід надати визначення поняттям «втрата довіри до працівника», «аморальний проступок», які є підставами, передбаченими у проєкті для звільнення;
у разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 120 календарних днів поспіль трудовий договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Вказана норма не корелюється з положеннями окремих законів. Наприклад, до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», зазначає уповноважений;
у розділі про укладання строкових трудових договорів передбачено можливість переукладання договору до п’яти років. На думку Дмитра Лубінця, строк п’ять років є надмірним, зважаючи на практику європейських країн, він потребує зменшення;
також в Офісі вважають негативним скасування низки відпусток, передбачених чинним законодавством;
проєктом передбачається право роботодавця застосовувати локаут, що може призвести до зловживань з боку роботодавця, оскільки роботодавці, маючи більші економічні можливості, отримавши таке право, можуть здійснювати більший тиск на працівників. Варто встановити чіткі підстави застосування локауту, наприклад, у разі ухилення працівників від проведення колективних переговорів. Не визначені також гарантії працівників під час застосування локауту: чи зберігається заробітна плата, чи компенсація здійснюється за правилами простою; не вказуються категорії працівників залежно від того, хто бере участь у страйку, і того, хто не бере;
у проєкті передбачено, що в разі відсутності роботодавця за місцезнаходженням складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/інспектування. Таким чином, у проєкті, як і в чинному законодавстві, не передбачений дієвий механізм здійснення державного нагляду (контролю), який є одним із способів захисту порушених роботодавцем трудових прав працівника. Тому необхідно передбачити застосування санкцій до суб’єкта господарювання в разі відсутності його за місцем реєстрації, розробити механізм встановлення фактичного місця перебування суб’єкта господарювання та його посадових осіб.

Джерело: Радіо Свобода

Омбудсман розкритикував новий Трудовий кодекс

Бронювання працівників: що змінилося в урядових пропозиціях станом на 19 жовтня

ДАР відновив прийом заявок на критичність з 19 жовтня 2026 року: що потрібно знати підприємствам

Як перевірити, чи розшукує ТЦК: у «Резерв+» та без застосунку

ВОД мобілізованих працівників: зберігати в справі чи виокремлювати

Нові підстави для відстрочки від мобілізації: кого додали до переліку та куди подавати документи

Cкасування інвалідності, зменшення групи: що робити роботодавцю

Зміни до правил бронювання вже цього тижня: які підприємства опиняться під пильнішою увагою уряду

«Дублери» для бронювання: як людей з інвалідністю можуть використовувати для збільшення ліміту та виконання 4% нормативу

Роботодавцям готують нові правила у працевлаштуванні: що зміниться й для кого

Відпустка без збереження зарплати: як вона впливає на кількість днів щорічної відпустки та суму відпускних

Працівник помер і не має родичів: що зазначити в наказі про остаточний розрахунок

Повідомлення про виплату лікарняних: коли подавати до ПФУ та що зазначати

Приймаєте працівника за сумісництвом: чи потрібно вимагати інформацію про основне місце роботи

Обрання представника трудового колективу без профспілки: хто може бути обраний та які документи оформити

Наказ про звільнення працівника за появу на роботі в нетверезому стані

Відстрочки продовжують автоматично до 30 жовтня: як перевірити результат і що робити, якщо не продовжили

Чи можна закривати об'єкт на зиму без оформлення простою у 2026 році

Новий закон про ВПО з 22 жовтня: що потрібно знати кадровику та роботодавцю

Перший запис у трудовій книжці у 2026 році: як оформити для працівника на першому місці роботи

Чекати на перевірку? Дізнайтеся дату та орган⬇️

Календар кадровика