Вогнегасник на підприємстві: кому потрібен та як правильно вибрати

1. На кого поширюються та кого не стосуються Правила № 25
2. Класифікація пожеж та вибір вогнегасника
3. Які типи вогнегасників існують та скільки їх потрібно
4. Де потрібно розміщувати вогнегасники
5. Коли потрібно проводити технічне обслуговування вогнегасників
6. Які вогнегасники не можна використовувати
7. Як і для чого використовувати вогнегасники різних типів
8. Висновки

Отже, згідно з Правилами № 25 об’єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) до початку експлуатації повинні забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння.

На кого поширюються та кого не стосуються Правила № 25

Згідно з п. 2 розд. I Правил № 25 вони поширюються на будинки й приміщення різного призначення, підприємства, установи та організації незалежно від виду їхньої діяльності й форм власності, механічні транспортні засоби. Також вони поширюються на об’єкти, де зберігають, виробляють або є в обігу вибухові речовини й засоби підривання, небезпечні хімічні речовини, радіаційні та бактеріологічні засоби.

У пункті 3 читаємо про те, що Правила не стосуються:

1. підземних споруд підприємств гірничодобувної промисловості;
2. електрорухомого складу, шахт, тунелів і підземних споруд метрополітену;
3. транспортних засобів залізничного, повітряного, річкового та морського транспорту.

Суб’єкти господарювання, а також орендарі зобов’язані (п. 3 розд. II Правил № 25):

1. дотримуватися вимог Правил № 25 та інших нормативних документів у цій сфері;
2. проводити своєчасні огляди й технічне обслуговування вогнегасників, утримувати їх справними;
3. стежити, щоб вогнегасники не використовували не за призначенням;
4. вивчати теорію і відпрацьовувати на практиці навички застосування вогнегасників.

Увага! Вогнегасники призначені для ліквідації пожеж на початковій стадії їхнього розвитку

До речі можете скористатися наведеною у цій статті інформацією, якщо підбираєте вогнегасник для свого власного житлового помешкання, тим більше що п. 2 розд. II Правил № 25 покладає дотримання цих правил на власників / орендарів житла. І нехай він буде у наявності, але не знадобиться.

Класифікація пожеж та вибір вогнегасника

Пожежі бувають шести класів:

1. А – горіння твердих речовин;
2. В – горіння рідких речовин;
3. С – горіння газоподібних речовин;
4. D – горіння металів;
5. F – горіння горючих речовин, таких як рослинні та тваринні олії і жири в обладнанні для приготування їжі;
6. Е – горіння електроустановок, що перебувають під напругою до 1000 В.

З огляду на можливий клас пожежі на підприємстві й варто підбирати вогнегасник.

Якщо на об’єкті можливі осередки пожеж різних класів, то вибирайте вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддайте перевагу універсальнішому. При виборі таких вогнегасників їхня мінімальна кількість має дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо (п. 4 розд. VI Правил № 25).

Якщо виникає потреба у використанні різних типів вогнегасників, можна замінювати один тип на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності за класом пожежі, характерної для цього об’єкта. Коефіцієнти ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожеж класів А та В наведені в додатку 9 до Правил № 25.

Об’єкти різного призначення оснащуйте переносними та пересувними вогнегасниками.

Які типи вогнегасників існують та скільки їх потрібно

Тип вогнегасників та їхню кількість визначайте за критеріями:

1. категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничих, складських і лабораторних приміщень;
2. клас можливої пожежі;
3. придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;
4. захищувана площа.

Використовуються наступні позначення типів вогнегасників:

1. ВВ – вогнегасник водяний;
2. ВВП – вогнегасник водопінний (у тому числі аерозольний);
3. ВГ – вогнегасник газовий, у тому числі вуглекислотний (ВВК);
4. ВП – вогнегасник порошковий.

Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах, що міститься в його корпусі. Наприклад: ВП-5 – вогнегасник порошковий з масою вогнегасної речовини 5 кг (п. 6 розд. I Правил № 25).

Крім того, вогнегасники класифікують ще й за масою:

1. переносний вогнегасник за масою та конструктивним виконанням придатний для перенесення людиною. Маса спорядженого переносного вогнегасника не перевищує 20 кг;
2. пересувний вогнегасник змонтований на колесах чи візку, придатний для переміщення людиною. Маса спорядженого пересувного вогнегасника не перевищує 450 кг.

Нормативно визначена наступна кількість вогнегасників:

1. У будинках адміністративного та побутового призначення і громадських будинках на кожному поверсі розміщуйте не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників із масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше.
2. Якщо площа поверху перевищує 100 м², кількість вогнегасників визначайте з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м² площі підлоги.
3. Забезпечте по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше (п.7 розд. VI Правил № 25):
4. на 20 м² площі підлоги в офісних приміщеннях із оргтехнікою, у коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;
5. на 50 м² площі підлоги в приміщеннях архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.
6. У приміщеннях, де виготовляють кулінарну продукцію та / або готують їжу, використовуйте переносні вогнегасники з можливістю гасити пожежу класу F із розрахунку один вогнегасник на одне окреме робоче місце.
7. Приміщення площею менше ніж 20 м², в яких розміщена оргтехніка, оснастіть переносним газовим вогнегасником ВВК-2 (п. 8 розд. VI Правил № 25).

Де потрібно розміщувати вогнегасники

Вогнегасники розміщуйте на видноті так, щоб до них можна було легко дістатися, – у коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо, а також у пожежонебезпечних місцях, аби не створювати перешкод для евакуації. На них не повинні потрапляти прямі сонячні промені та впливати опалювальні й нагрівальні прилади.

Переносні вогнегасники навішуйте на спеціальних кронштейнах на висоті не більше ніж 1,5 м від рівня підлоги і на відстані від дверей, достатній, щоб вони повністю відчинялися. Крім того, встановлюйте вогнегасники в пожежні шафи поруч із пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди). Робіть це таким чином, щоб можна було прочитати маркувальні написи на корпусах вогнегасників (п. 6 розд. III Правил № 25).

У холодний період року вогнегасники, що зберігали на вулиці чи в неопалювальних приміщеннях й не призначені для експлуатації за температури нижче за 5 °С, перемістіть у придатне для зберігання приміщення (п. 9 розд. III Правил № 25).

Коли потрібно проводити технічне обслуговування вогнегасників

Технічне обслуговування вогнегасників відповідно до п. 11 розд. III Правил № 25 відповідальна особа зобов’язана організувати, якщо під час огляду вона виявила, що:

1. є пошкодження чи відсутнє маркування, немає пломб або пристроїв блокування на них;
2. наявні механічні пошкодження і сліди корозії на їхніх корпусах або запірно-пускових пристроях;
3. відсутній робочий тиск у корпусі та / або є надмірний тиск (для вогнегасників закачного типу);
4. вогнегасник використали за призначенням;
5. сплинув гарантійний строк експлуатації, передбачений гарантійною документацією виробника.

Увага! На технічне обслуговування можна відправляти без заміни не більше ніж 50% від загальної кількості вогнегасників.

Які вогнегасники не можна використовувати

Заборонено (п. 2 розд. IV Правил № 25):

1. експлуатувати вогнегасники, на яких є вм’ятини, здутості або тріщини на корпусі, запірно-пусковому пристрої, накидній гайці, а також якщо порушена герметичність з’єднань вузлів вогнегасника, є несправності індикатора тиску (для закачних вогнегасників), відсутні чи пошкоджені пломби;
2. завдавати пошкоджень корпусу та запірній арматурі вогнегасника;
3. розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права проводити такі роботи;
4. кидати вогнегасник у полум’я та стукати по ньому, щоб привести в дію;
5. спрямовувати запущений у роботу вогнегасник у бік людей, окрім випадків, коли його використовують для гасіння вогню на одежі та речей на людині;
6. використовувати вогнегасники не за призначенням;
7. використовувати вогнегасники, якщо відсутній розтруб чи гнучкий рукав.

Як і для чого використовувати вогнегасники різних типів

У водяних вогнегасниках (ВВ) для гасіння пожежі використовують воду. Воду у вигляді компактного або розпиленого струменя застосовують для гасіння твердих речовин (пожеж класу А), а в тонкорозпиленому стані (діаметр краплин до 100 мкм) – також у разі гасіння рідких речовин (пожеж класу В), особливо, якщо до води додаються спеціальні добавки. Такі вогнегасники прості та дієві у використанні. Переваги водяного вогнегасника, що гасить пожежу тонкорозпорошеною водою, наведено нижче.

Переваги вогнегасника, що гасить пожежу розпорошеною водою:

1. об’ємно-поверхневий спосіб гасіння пожеж, який дозволяє швидко ліквідовувати полум’яне горіння практично всіх речовин (за винятком тих, що бурхливо контактують із водою з виділенням горючих газів і теплової енергії);
2. можливість гасіння практично всіх речовин і матеріалів, у тому числі пірофорних (за винятком речовин, що реагують з водою з виділенням теплової енергії і горючих газів);
3. висока ефективність гасіння, обумовлена підвищеним охолоджуючим ефектом, за рахунок високої питомої поверхні крапель, рівномірної дії води безпосередньо на вогнище горіння, зниженням концентрації кисню і розбавлення горючої пари в зоні горіння в результаті утворення пари;
4. захисний ефект від дії променистого тепла на людей, а також на несучі конструкції та горючі матеріали;
5. поглинання і видалення токсичних газів і диму в приміщеннях;
6. незначний збиток від пролитої води;
7. екологічна чистота й безпека для людей;
8. мінімальне використання води, що особливо важливо для місць з обмеженою кількістю води;
9. можливість застосовувати для гасіння пожеж в архівах, музеях, серверних, електрообладнання, що перебуває під напругою (за умови дотримання правил техніки безпеки).

Невеликі добавки до тонкорозпиленої води плівкотвірних вогнегасних речовин сприяють припиненню доступу пари в зону горіння за рахунок створення ізолюючого шару з плівкотвірних речовин при ліквідації горіння легкозаймистих і горючих речовин.

Водопінні вогнегасники (ВВП) використовують для гасіння тліючих матеріалів та горючих рідин.

Водопінні вогнегасники не можна застосовувати для гасіння:

1. устаткування, що знаходиться під напругою;
2. сильно нагрітих або розплавлених речовин;
3. речовин, які вступають у хімічну реакцію з водою, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла і розбризкуванням горючої суміші;
4. речовин, горіння яких відбувається без доступу повітря (бавовна, піроксилін тощо);
5. горючих металів (натрій, магній).

Ще один недолік пінних вогнегасників – вузький температурний діапазон: від +5 до +50°С.

Порошкові вогнегасники (ВП) використовуються для гасіння практично всіх видів пожеж, у тому числі й електроустаткування під напругою. Температурний діапазон – досить широкий і може сягати від -50°С до +50°С.

Однак і ці вогнегасники мають недоліки:

1. забруднення порошком об’єкта, який гасять;
2. запилення території навколо нього.

Вуглекислотні вогнегасники (ВВК) гасять загоряння за рахунок значного охолодження зони горіння струминою вуглекислоти СО₂, що, випаровуючись, перетворюється на вуглекислий газ, який не підтримує горіння. Переваг же у цих вогнегасників більше ніж достатньо, а саме:

1. використовуються для гасіння електрообладнання під напругою;
2. не залишають слідів вогнегасильної речовини;
3. усувають загоряння у важкодоступних місцях, куди доступ піни або порошку може бути проблематичним.

До недоліків вуглекислотних вогнегасників можна віднести можливість обмороження вуглекислотою при необережному використанні цих засобів.

Висновки

1. Вогнегасники – найефективніший первинний засіб пожежогасіння. Прості у використанні, швидко спрацьовують і порівняно недорогі.
2. Важливо правильно розрахувати необхідну кількість вогнегасників залежно від площі приміщень.
3. У разі вірогідності виникнення різних класів пожеж обирайте вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддайте перевагу універсальнішому.
4. Своєчасне технічне обслуговування вогнегасників – запорука їхнього ефективного спрацювання у разі потреби.

Віктор СТЕПАНОВИЧ, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Інструкція з охорони праці при користуванні вогнегасником

Вказівка про дотримання вимог пожежної безпеки

Посадова інструкція інженера з пожежної безпеки

Журнал реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях

Стаття на тему:

Приймаємо на роботу сучасного інженера з охорони праці: увага на знання, навички, особистісні та професійні якості

Аптечка на підприємстві: надаємо першу домедичну допомогу працівнику

Перевірки стану охорони праці: порядок, що перевіряти та як оформлювати

Розробляємо план евакуації під час пожежі