Постійні представництва нерезидентів: чи потрібно вести військовий облік та, чи можна забронювати працівників

1. Постійні представництва нерезидентів: правові основи
2. Чи потрібно представництвам вести військовий облік
3. Чи може постійне представництво забронювати працівника
4. Чи повинно представництво вести військовий облік – позиція Міноборони
5. Висновки

Постійні представництва нерезидентів: правові основи

Поняття представництва наведено у ст. 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Тобто, з погляду ЦКУ представництво не має статусу юридичної особи, а лише є її відокремленим підрозділом.

Для цілій оподаткування представництва нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України, реєструються як платники податків відповідно до правил Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, відповідно пп. 14.1.193 ПКУ:

постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. Але, норми ПКУ також нам підтверджують, що постійні представництва нерезидентів не є юридичними особами, а лише їх відокремленими підрозділами.

З огляду на сказане розглянемо, чи встановлений українським законодавством обов’язок постійних представництв нерезидентів вести військовий облік.

Чи потрібно представництвам вести військовий облік

Обов’язок ведення військового обліку встановлений нормами:

1. ст. 34 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий облік і військову службу» (далі – Закон № 2232);
2. Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Відповідно норм ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 та п. 1 Порядку № 1487 військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів зобов’язані вести підприємства, установи, організації, заклади освіти, заклади охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності. Тобто, в цих нормах мова йде тільки про юридичних осіб. А от згадки про постійні представництва нерезидентів (які, як ми з’ясували, не мають статусу юридичної особи) тут немає.

Отже, виходячи з приписів Закону № 2232 та Порядку № 1487 обов’язок щодо ведення військового обліку не розповсюджується на постійні представництва нерезидентів.

Але, на практиці територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК) вважають по-іншому та роз’яснюють, що постійні представництва нерезидентів зобов’язані вести військовий облік так само як і юридичні особи. Крім того, необхідність ведення військового обліку постійними представництвами нерезидентів виникає у разі бажання ними забронювати своїх працівників, детальніше про це поговоримо далі.

Чи може постійне представництво забронювати працівника

Необхідність бронювання працівників виникає у постійного представництва нерезидента у разі, якщо в такому представництві працюють громадяни України. Нагадаємо, що військовий обов’язок – це конституційний обов’язок громадян України (ст. 1 Закону № 2232). Іноземці та особи без громадянства можуть проходити військову службу в Україні тільки у добровільному порядку (ст. 2 Закону № 2232). Тому, якщо у представництві працюють тільки іноземці, то й необхідності в бронюванні таких працівників немає.

Бронювання працівників здійснюється відповідно постанови КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова № 76), якою затверджені:

1. Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі – Порядок № 76);
2. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі – Критерії № 76).
3. Порядок № 76 у п. 1 визначає, на кого він розповсюджується, тобто, хто саме має право бронювати своїх працівників. До таких осіб, зокрема відносяться підприємства, установи та організації, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі). У цьому пункті постійні представництва нерезидентів не згадуються. Але, далі по тексту Порядку № 76, а також Критеріїв № 76 постійні представництва нерезидентів вказані декілька разів, що дозволяє зробити висновок, що постійні представництва нерезидентів мають право бронювати своїх працівників.

Так, наприклад, згадка про постійні представництва нерезидентів є у наступних нормах:

1. п. 9 Порядку № 76, де вказано що кількість військовозобов’язаних, які обіймають посади в постійних представництвах нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність (представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій) (крім постійних представництв іноземних медіа), і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників;
2. п. 2 Критеріїв № 76, відповідно до якого постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність (представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій), визначаються Мінекономіки як критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у разі відповідності критерію, визначеному пп. 4 п. 2, провадження діяльності протягом останніх двох календарних років та їх акредитації (реєстрації) відповідно до закону, взяття на облік в органах контролю;
3. п. 8 Критеріїв № 76, згідно з яким підтвердження статусу критично важливого здійснюється постійними представництвами нерезидентів не рідше ніж один раз на рік.

Отже, постійні представництва нерезидентів мають право бронювати своїх працівників, але, для цього вони повинні вести військовий облік. Прямої вказівки на цей обов’язок у Постанові № 76 немає, але такий висновок випливає з вищезгаданих норм цієї постанови.

Адже, щоб дотриматися вимоги п. 9 Порядку № 76 щодо бронювання не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників, представництву слід знати цю загальну кількість, що без ведення військового обліку неможливо. Також, без ведення військового обліку неможливо виконати інші приписи Постанові № 76.

Чи повинно представництво вести військовий облік – позиція Міноборони

Фахівці Міноборони у листі від 07.05.2025 №116/2/1/43468 зазначали, що представництва іноземних компаній зобов’язані вести військовий облік, подавати повідомлення до ТЦК та дотримуватись вимог Порядку №1487. Ми про це повідомляли тут.

Висновки

1. Вимоги Закону № 2232 та Порядку № 1487 щодо обов’язку ведення військового обліку прямо не поширюються на постійні представництва нерезидентів, оскільки останні не мають статусу юридичної особи.

але

2. Постійні представництва нерезидентів мають право забронювати своїх працівників відповідно вимог Постанови № 76. Для виконання вимог цієї постанови, представництва повинні вести військовий облік своїх працівників. Та й у Міноборони наполягають на цьому.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань

Шаблони та зразки документів:

Списки персонального військового обліку призовників (додаток 5)

Списки персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів офіцерського складу (додаток 5)

Списки персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу (додаток 5)

Списки персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок

Повідомлення про зміну облікових даних військовозобов’язаних працівників (додаток 4)

Статті на тему:

Повідомлення при зміні облікових даних військовозобов’язаного, призовника, резервіста (заповнюємо додаток 4)

ТОП-5 відповідей щодо ведення Списків військового обліку

Заповнення списків персонального військового обліку, якщо є тільки електронний військово-обліковий документ

«Військові» справи: копії ВОД, формування, архівування

Чи зберігати у списках дані мобілізованих працівників: позиція експертів і ТЦК