Якщо правила проведення перевірок Держпраці порушуються, то постає питання захисту роботодавця. Тому розглянемо ключові позиції судової практики щодо оскарження дій органів контролю.
До початку перевірки інспектор Держпраці зобов'язаний пред'явити:
- наказ про перевірку;
- направлення;
- підстави заходу (ст. 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», далі – Закон №877).
У документах має бути чітко прописано предмет перевірки. Формальні посилання на статті – порушення. ВС неодноразово це підтверджував
Судова практика виходить із того, що предмет перевірки має бути конкретизований, а не підмінений формальним посиланням на норми. Так, Верховний Суд у Постанові від 30.07.2020 у справі №821/449/17 вказав, що зазначення в направленні та наказі лише пунктів ст. 265 Кодексу законів про працю без переліку питань є порушенням прав роботодавця.
Вихід за межі предмета перевірки – незаконний
Якщо перевірку призначили за скаргою конкретної особи – перевіряють лише ці питання. Розширення на інших працівників чи «все підряд підстава для скасування штрафу. Так, у Постанові ВС від 17.03.2021 у справі №500/2878/18 підставою для перевірки було звернення працівника щодо невиплати йому компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Водночас в акті інспекційного відвідування було зафіксовано інші порушення, не заявлені скаржником – укладення з трьома працівниками цивільно-правових договорів і нерегулярну виплату заробітної плати. Верховний Суд дійшов висновку, що інспектор Держпраці вийшов за межі предмета.
Аналогічний підхід ВС продемонстрував у Постанові від 31.01.2019 у справі №809/799/17.
Тож, суди дивляться на:
- що написано в наказі і направленні;
- чи є погодження;
- чи вручено документи;
- чи відповідають дії інспектора предмета перевірки.
Якщо орган Держпраці діє в межах процедурних вимог і перевіряє саме ті питання, які визначені як предмет, суди схильні визнавати перевірку законною навіть за наявності конфлікту між сторонами щодо її доцільності
Суд у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №400/3720/24 постановив, що у наказі предметом перевірки було визначено оплату праці, надання відпусток під час дії воєнного стану та своєчасність проведення остаточного розрахунку при звільненні, органом Держпраці було видано направлення на проведення позапланового заходу, а підставами для здійснення заходу в направленні зазначено абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону №877 та лист-погодження Держпраці. При цьому копії наказу та направлення роботодавець отримав під особистий підпис.
Також судова практика фіксує – якщо роботодавець вважав порушеними порядок або підстави призначення позапланового заходу, він мав інструмент реагування ще до початку перевірки.
Саме на це звернув увагу П'ятий апеляційний адміністративний суд у Постанові від 15.01.2025 у справі №400/3720/24, пославшись на ст. 10 Закону №877, суд указав, що позивач, який вважав порушеними порядок та підстави призначення позапланового заходу, міг захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб органу контролю до такої перевірки. Проте, як встановлено судом, роботодавець цим правом не скористався.
Окрім цього, припис Держпраці має бути конкретним та містити:
- чіткі порушення;
- конкретні дії;
- реальні строки.
У своїй Постанові від 11.09.2023 у справі №160/8439/18 ВС звернув увагу, що припис повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб'єкту господарювання для усунення виявлених порушень.
А у Постанові від 20.04.2022 у справі №1340/3623/18 BC наголосив, що припис є розпорядчим документом, у якому мають бути наведені конкретні порушення норм законодавства, що вже мали місце на момент проведення перевірки та встановлені строки їх усунення.
Джерело: трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко
Схожі публікації:
Шість підстав для позапланової перевірки Держпраці під час воєнного стану
Перевірки Держпраці: що (не)перевіряє та штрафи на роботодавців 2026
Фінансові штрафи за порушення законодавства про працю у 2026
