
Експерт
Яна ЯрошенкоКреативний головний редактор текстового контенту kadroland, експерт з трудового права, кадрового та військового обліку
На вебінарі отримали запитання: чи можна включати охоронника, якому встановлено інвалідність, у виконання нормативу, адже такі працівники не включаються при розрахунку СКШП. Розберімось з цим непростим питанням

Нагадаємо, що з 01.01.2026 відповідно до ст. 182 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875):
При здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Йдеться про Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 01.04.2026 № 490 (далі – Перелік № 490, Постанова № 490).
Важливо!Перелік № 490 набрав чинності з 16.04.2026, проте відповідно п. 2 Постанови № 490 він застосовується з 1 січня 2026 року (тобто його введено в дію «заднім числом»).
Отже, зокрема, для визначення нормативу не враховуємо у СКШП працівників зі «шкідливими умовами праці». Тобто вони не збільшують показник СКШП за квартал і не впливають на обов’язок виконувати норматив.
У примітці до Переліку № 490 зазначено:
Для підприємств залізничного транспорту, електроенергетичних підприємств та суб’єктів охоронної діяльності цей перелік застосовується з урахуванням положень Законів України «Про залізничний транспорт», «Про ринок електричної енергії», «Про охоронну діяльність».
Тобто суб’єкти охоронної діяльності застосовують Перелік №490 з огляду на положення, передбачені спеціальним законом, де передбачені особливості розрахунку для них нормативу.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закон України від 22.03.2012 № 4616-VI «Про охоронну діяльність» (далі – Закон №4616):
6. Працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється суб'єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.
Отже, такі роботодавці розраховують норматив, не враховуючи у СКШП професії / посади, посадові інструкції яких передбачають безпосередньо виконання заходів охорони.
Ні, не плутайте.
Зверніть увагу, що Закон №4616 визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян. Отже, охоронників не враховують в СКШП суб’єкти охоронної діяльності, а це суб'єкти господарювання будь-якої форми власності, створені та зареєстровані на території України, що здійснюють охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.
Відповідно «звичайним роботодавцям», в кого працюють охоронники чи сторожі, цим правилом користуватися не можна. Ви включаєте таких працівників в СКШП на загальних підставах.
Офіційної позиції немає, на запит редакції відповіді від ДПС наразі немає.
Наразі наша позиція така. В ст. 18-2 Закону № 875 сказано про неврахування працівників зі «шкідливими умовами праці» (зокрема, охоронників), якщо ми рахуємо СКШП для визначення нормативу. Тобто, коли взагалі треба визначити: виконувати чи не виконувати норматив, а якщо виконувати, то в якій кількості. І не сказано, що їх НЕ ЗАРАХОВУЄМО в норматив!
Про це, хоч і непрямо, але йдеться і в ч. 6 ст. 11 Закону про охоронну діяльність. Тобто треба прийняти на роботу для виконання нормативу працівника з інвалідністю, якщо 4% від СКШП розрахованого без врахування охоронників більше ніж кількість працюючих інвалідів.
Погодьтеся: ніде немає заборони враховувати у виконання нормативу охоронника з інвалідністю.
Тому, на нашу думку, такого працівника можна врахувати у виконання нормативу, якщо виконуються базові умови:
Проілюструємо все сказане на прикладах.
На підприємстві (суб’єкт охоронної діяльності) СКШП за 2 квартал становить 80 осіб, але з них 67 охоронників. На підприємстві працюють за основним місцем та повною зайнятістю із зарплатою вище МЗП 11 осіб з інвалідністю, але вони з-поміж 67 охоронників. Чи можуть ці 11 осіб з інвалідністю зараховуватись на виконання нормативу?
Фактично СКШП за 2 квартал становить 13 осіб (80 - 67 охоронників, як працівники «зі шкідливими умовами праці»). Отже, для виконання нормативу необхідна 1 особа з інвалідністю. На нашу думку, охоронники з інвалідністю включаються у виконання нормативу. Тому норматив виконано (і навіть перевиконано)
На підприємстві (торгівельне підприємство) 38 працівників, з них 2 – працівники з інвалідністю. Зокрема, серед працівників 4 охоронники, а один з них з інвалідністю.
Оскільки в такому випадку роботодавець не є суб’єктом охоронної діяльності, отже, при розрахунку нормативу охоронників не виключаємо з показника СКШП за квартал. Тобто СКШП за 2 квартал становить 38 осіб. Норматив працівників з інвалідністю складе – 2 особи. Охоронник з інвалідністю включається у виконання нормативу якщо виконуються основні умови (основне місце роботи, підтвердні документи, зарплата більше МЗП).
Повторюсь, що офіційних роз’яснень немає. Тому наразі є 2 безпечні варіанти, які дозволяють не витрачатися на сплату внесків на працевлаштування осіб з інвалідністю:
Яна ЯРОШЕНКО, експерт з трудового права, кадрового та військового обліку
Норматив 4%: закриваємо ІІ квартал (коли враховується працівник з інвалідністю)
Звіт щодо квоти 4%: форма відсутня, чи потрібно щось направляти ДПС
Нові правила квоти 4% з 2026 року: кого не зарахують до нормативу і хто не має виконувати
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: які роботодавці (не)виконують
Норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал: з урахуванням всіх змін
Обчислення нормативу: кого з працівників не потрібно включати у розрахунок СКШП
Норматив працівників з інвалідністю, внесок і звіт: безпечні рішення для проблемних питань
Лікарняний працівника з інвалідністю: чи включати його до «зарплатного критерію» нормативу 4%
Штраф за несплату внеску за невиконання нормативу 4%: платить кадровик, бухгалтер чи керівник
Працівник має право отримати грошову компенсацію замість частини щорічної відпустки. Але чи може роботодавець зробити це без згоди працівника? Держпраці нагадала про правила заміни днів відпочинку грошима

Роботодавець припинив дистанційну роботу, а працівниця відмовилася повернутися до офісу. Її звільнили за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП, але суд визнав звільнення незаконним. Коли скасування дистанційної роботи є зміною істотних умов праці та що роботодавцю потрібно врахувати перед звільненням

Під час воєнного стану роботодавець може надати працівнику на його прохання відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки». Така відпустка оформлюється на підставі заяви працівника та відповідного наказу роботодавця.

Уряд оновив порядок оцінювання повсякденного функціонування особи. Зміни стосуються строків встановлення інвалідності, безстрокового статусу, повторного оцінювання, заочного оцінювання та інших процедур

Документ «Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства» був знищений внаслідок російської агресії в червні 2025 року. Які подальші дії для відновлення даного документа: зробити дублікат або створити документ в новій редакції? З якої дати?

Із 31 жовтня 2026 року діють оновлені правила надання роботодавцям державної допомоги за програмою «Точка опори». Уряд змінив вимоги до працівників, за яких можна отримати виплату, збільшив її граничний розмір та врегулював подання заяв через «Дію»

Коротко, структурно, зрозуміло розповідаємо про головні новини. Радимо кращі статті дня та даємо зразки документів. І трохи професійного гумору

Довідку про розмір пенсії можна отримати онлайн без особистого звернення до Пенсійного фонду. Як замовити документ через особистий кабінет, де знайти потрібну послугу та що зазначити у запиті – в інфографіці

Працівник після звільнення з військової служби має прибути до ТЦК для взяття на військовий облік у п'ятиденний строк. Але чи повинен роботодавець оплатити всі 5 днів або лише день відвідування ТЦК? Адвокатка пояснила, від чого залежить тривалість збереження середнього заробітку та які документи має надати працівник

Висновок ВЛК уже сформований, а військовий облік не припинено. Адвокат пояснила, чому між визнанням непридатності та виключенням з обліку може минути кілька місяців і коли варто звернутися до юриста

Як і де розташувати підписи працівників у документах, з якими вони мають бути ознайомлені? Легше, коли це індивідуальний кадровий документ. А як бути з ознайомленням шістдесяти працівників з одним кадровим наказом? На ці та інші подібні запитання щодо ознайомлення працівників із кадровими документами ви знайдете відповіді у нашій статті

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16200 про додаткові гарантії для працівників, які фактично працюють на територіях активних або можливих бойових дій. Документ передбачає зміни в оплаті праці, наданні відпусток і зарахуванні страхового стажу. Кого стосуватимуться нові гарантії та за яких умов?

Знайти найближче укриття на карті недостатньо, щоб направляти туди працівників під час небезпеки. У ДСНС пояснили, чому бізнесу потрібно узгодити використання споруди з балансоутримувачем та які умови мають бути виконані
