Скорочений робочий час, неповний робочий час: оформлення, ризики, запровадження на час атак

1. Скорочений робочий час: кому його встановлюють
2. Неповний робочий час: коли працівник працює менше
3. Як оформити неповний робочий час
4. Головний ризик – сплутати скорочений та неповний робочий час
5. Що робити з робочим часом під час повітряних атак
6. Висновки

Скорочений робочий час: кому його встановлюють

Скорочену тривалість робочого часу встановлюють не тому, що працівник і роботодавець домовилися працювати менше, а тому, що для конкретної категорії працівників закон установлює меншу норму робочого часу.

У ст. 51 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) зазначаються кілька категорій працівників, яким установлюється тривалість робочого часу (тобто тривалість менше ніж 40 годин на тиждень

Наприклад, для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб від 15 до 16 років – 24 години. Для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, скорочена тривалість робочого часу становить не більш як 36 годин на тиждень. Також скорочений робочий час установлюють для окремих категорій працівників відповідно до спеціального законодавства.

Важливий момент: скорочений робочий час не означає пропорційного зменшення зарплати. Працівник, за скороченої тривалості робочого часу отримує оплату в розмірі повної тарифної ставки або повного окладу

Наприклад, якщо для певної категорії працівників установлено 36-годинний робочий тиждень, це їхня повна норма. Не потрібно оплачувати 36 годин як 0,9 ставки лише тому, що загальна нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин.

Далі зупинимось на режимі неповного робочого часу.

Неповний робочий час: коли працівник працює менше

Неповний робочий час передбачений ст. 56 КЗпП. Його можна встановити як під час прийняття працівника на роботу, так і вже в процесі роботи.

Наприклад, працівник замість 40 годин на тиждень працює 20 або 30 годин. Або працює повний робочий день, але не п'ять днів на тиждень, а три.

Тобто неповний робочий час може бути встановлений у формі:

1. неповного робочого дня;
2. неповного робочого тижня;
3. одночасно неповного робочого дня і неповного робочого тижня.

Є категорії працівників, на прохання яких роботодавець має встановити режим неповного робочого часу, зокрема:

1. вагітні жінки;
2. жінка, яка має дитину віком до чотирнадцяти років;
3. жінка, яка має дитину з інвалідністю, навіть і таку, що знаходиться під її опікуванням;
4. жінка, яка здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП);
5. особа з інвалідністю (ст. 172 КЗпП);
6. особа, яка працює в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (найчастіше це мати, але може бути й батько дитини, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновлювач або опікун, один із прийомних батьків) (ст. 179 КЗпП);
7. батько, який виховує дітей без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікуна, прийомних батьків (ст. 186-1 КЗпП).

Усім іншим категоріям працівників роботодавець має право відмовити в установленні режиму неповного робочого часу.

На відміну від скороченого робочого часу, при неповному робочому часі зарплату виплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП). Водночас працівник не втрачає інших трудових прав лише через те, що працює неповний час.

Як оформити неповний робочий час

Якщо неповний робочий час установлюють за домовленістю сторін, кадровику потрібно мати підтвердження такої домовленості.

Під час прийняття на роботу відповідну умову зазначають у заяві про працевлаштування, трудовому договорі, наказі про прийняття та інших кадрових документах.

Якщо працівник уже працює і сторони домовилися тимчасово перейти на неповний робочий час, працівник подає заяву, а роботодавець видає наказ.

У наказі потрібно чітко зазначити:

1. тривалість періоду, на який встановлюється неповний робочий час (за необхідності);
2. кількість годин роботи (якщо працівнику встановлюється неповний робочий день) та/або кількість робочих днів на тиждень (у разі встановлення неповного робочого тижня).

Саме конкретика в наказі зменшує ризик спорів щодо того, скільки працівник повинен був працювати та яку зарплату йому нараховувати.

Також роботодавець може встановити неповний робочий час для всіх або окремих працівників. Але це вже зміна істотних умов праці. Про такі зміни працівників слід повідомити заздалегідь.

У мирний час про встановлення неповного робочого часу працівника повідомляють не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Під час воєнного стану повідомити потрібно не пізніше ніж до запровадження нових умов (ст. 3 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Головний ризик – сплутати скорочений та неповний робочий час

Наведемо головні відмінності в таблиці:

Що робити з робочим часом під час повітряних атак

Повітряна тривога – окрема історія. Згідно зі ст. 13 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити безпечні умови праці на кожному робочому місці.

Коли лунає сигнал повітряної тривоги, продовження роботи в незахищеному приміщенні створює загрозу життю, тобто працівники мають пройти в укриття.

Через часті повітряні тривоги роботодавець може прийняти рішення про те, щоб працівники менше часу виходили на роботу. У такому разі йдеться про скорочений чи неповний робочий час? У більшості випадків про неповний робочий час (як оформити – див. вище). Проте, якщо роботодавець має фінансову можливість він може (але не зобов’язаний) запровадити скорочений робочий час.

Висновки

1. Скорочений робочий час і неповний робочий час – це два різні режими, запроваджувати та оформлювати їх однаково не можна.
2. Скорочений час пов'язаний із певною категорією працівників та встановлюється законом. При цьому оплата праці не зменшується пропорційно відпрацьованому часу.
3. Неповний робочий час може встановлюватися – за домовленістю сторін, на вимогу працівника (в окремих випадках роботодавець зобов’язаний задовольнити) або з ініціативи роботодавця (тоді йдеться про зміну істотних умов праці). При неповному робочому час оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.
4. Якщо роботодавець бажає скоротити тривалість робочого часу на час інтенсивних обстрілів, то, як правило, йдеться про встановлення неповного робочого часу.

Шаблони та зразки документів:

Заява про прийняття за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу

Заява про встановлення неповного робочого часу

Заява про встановлення неповного робочого дня (4 години)

Заява про встановлення неповного робочого дня (2 години)

Заява про встановлення неповного робочого часу (у ФОП)

Наказ про прийняття за основним місцем роботи на умовах неповного робочого тижня

Наказ про прийняття за основним місцем роботи на умовах неповного робочого дня

Наказ про встановлення неповного робочого часу за заявою працівника

Наказ про встановлення неповного робочого часу за заявою працівника (у ФОП)

Наказ про зміну істотних умов праці (встановлення неповного робочого дня)

Наказ про встановлення неповного робочого дня

Статті на тему:

Ненормований робочий день: оформлення та пільги

Неповний робочий час: дієві поради на допомогу кадровику

Зразки заяви та наказу про встановлення працівнику неповного робочого часу

Неповний робочий час: як він впливає на тривалість відпустки та розрахунок відпускних

Графік «день через день»: індивідуальний режим чи неповний робочий тиждень

Перевели усіх на неповний день – чи покарають підприємство

Скорочений робочий час: кому і як встановлюють