МЗП-2027 майже 10 тисяч: які трудові штрафи можуть різко зрости для роботодавців і що варто перевірити вже зараз

9 546 грн – такою може стати мінімальна заробітна плата (далі – МЗП) з 1 січня 2027 року. А мінімальна погодинна оплата праці може становити 57,50 грн

Це передбачено у законопроєкті від 15.09.2026 №16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік». Детальніше про це читайте – тут.

Однак поки що йдеться про запропоновані показники, які можуть бути змінені під час бюджетного процесу. Проте роботодавцям уже варто звернути увагу на те, до яких наслідків може призвести збільшення мінімальної зарплати. Про це йдеться у роз’ясненні інспекції з питань праці.

Зокрема, збільшення МЗП може збільшити й трудові штрафи. Стаття 265 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) використовує мінімальну зарплату як розрахункову величину для визначення окремих фінансових санкцій.

Причому закон прямо встановлює:

у низці випадків береться мінімальна зарплата, встановлена законом на момент виявлення порушення

Тому, якщо у 2027 році остаточно буде встановлена МЗП у розмірі 9 546 грн, відповідні санкції розраховуватимуться вже виходячи з цієї суми.

Наприклад, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору штраф становить 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Якщо припустити, що МЗП становитиме 9 546 грн, це буде 95 460 грн за одного працівника.

Для роботодавців – платників єдиного податку першої – третьої груп у цьому випадку законом передбачено попередження, а не зазначений штраф.

Якщо таке порушення вчинено повторно протягом двох років з дня його виявлення, штраф становить уже 30 мінімальних зарплат за кожного працівника.

При МЗП 9 546 грн це – 286 380 грн за одного працівника.

За порушення встановлених строків виплати заробітної плати більш як за один місяць або виплату її не в повному обсязі стаття 265 КЗпП передбачає штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат – 28 638 грн.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачено штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Тобто при МЗП 9 546 грн – це 19 092 грн за одного працівника.

За недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, пов'язаних із військовою службою, альтернативною службою, мобілізаційною підготовкою та мобілізацією, передбачено штраф у розмірі чотирьох мінімальних зарплат за кожного працівника – 38 184 грн за одного працівника.

За недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю або створення перешкод у її проведенні – три мінімальні зарплати, тобто при запропонованому розмірі МЗП це 28 638 грн.

А якщо йдеться про недопуск до перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, штраф становить 16 мінімальних зарплат – тобто 152 736 грн при МЗП 9 546 грн.

Окремо стаття 265 КЗпП передбачає штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат за кожного працівника за перевищення допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу такого працівника.

За запропонованого розміру МЗП це 28 638 грн за одного працівника.

За інші порушення вимог трудового законодавства, для яких стаття 265 КЗпП не встановлює окремої санкції, передбачено штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Тобто при МЗП 9 546 грн – 9 546 грн за кожне порушення.

А повторне протягом року порушення з цієї категорії тягне за собою штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат – потенційно 19 092 грн.

Важливо! Не кожне порушення означає автоматичний штраф

Тут є момент, який роботодавцям варто знати. Стаття 265 КЗпП передбачає різні механізми реагування залежно від виду порушення.

Зокрема, у випадку виконання припису та усунення певних порушень у визначений приписом строк заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Водночас щодо окремих порушень, прямо перелічених у статті 265 КЗпП, відповідальність застосовується одночасно з винесенням припису – незалежно від того, чи були порушення надалі усунуті.

Тому важливо не просто знати розмір потенційного штрафу, а правильно визначити вид порушення та передбачений законом механізм реагування.

Що змінює воєнний стан?

Під час дії воєнного стану діють спеціальні правила проведення заходів державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Зокрема, стаття 16 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає випадки, коли можуть проводитися позапланові заходи державного нагляду (контролю). Однією з підстав є звернення працівника – у межах питань, визначених цією статтею.

Водночас закон передбачає важливу гарантію для роботодавця:

у період дії воєнного стану в разі повного та своєчасного виконання припису про усунення порушень, виявлених під час позапланового заходу, штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються

Але це не означає, що роботодавець може не допускати інспекторів до перевірки або створювати перешкоди для її проведення.

Навпаки, стаття 265 КЗпП окремо передбачає фінансову відповідальність за такі дії.

Що роботодавцю варто перевірити вже зараз?

Якщо запропонований розмір мінімальної зарплати буде затверджений, роботодавцям варто переглянути:

1. посадові оклади та тарифні ставки;
2. оплату праці працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної;
3. умови оплати праці при неповному робочому часі;
4. погодинну оплату праці;
5. склад виплат, які враховуються при забезпеченні мінімальної зарплати;
6. табелі та фактичний облік робочого часу;
7. своєчасність та повноту виплати заробітної плати;
8. правильність оформлення трудових відносин;
9. дотримання гарантій і пільг працівників, передбачених законодавством про військовий обов'язок, мобілізацію та військову службу.

Також роботодавцю варто сприймати підготовку до 2027 року не лише як необхідність перерахувати фонд оплати праці. Це хороший привід провести внутрішній аудит трудових відносин:

1. чи правильно оформлені всі працівники;
2. чи відповідає фактичний режим роботи кадровим документам;
3. чи дотримуються мінімальні державні гарантії в оплаті праці;
4. чи правильно визначається зарплата працівників із неповним робочим часом;
5. чи немає порушень строків виплати зарплати;
6. чи правильно ведеться облік робочого часу;
7. чи дотримуються гарантії мобілізованих працівників.

Краще знайти помилку під час внутрішньої перевірки, ніж дізнатися про неї вже під час заходу державного нагляду.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

Схожі публікації:

З 16 вересня по-новому стягують борги роботодавців за норматив працевлаштування людей з інвалідністю

Перевірки Держпраці під час воєнного стану: для роботодавців готують нові правила

Держпраці знає про порушення ще до перевірки: які дані роботодавців аналізує ПФУ

Штрафи за трудові порушення: що перевіряють інспектори і як не втратити гроші

Нові штрафи Держпраці-2026: за що доведеться платити більше

У 2026 році зростуть штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства