- Види відпусток без збереження зарплати
- Додаткові відпустки під час воєнного стану
- Коли роботодавець може відмовити у відпустках без ЗП через воєнний стан
- Які «підводні каміння» відпусток без збереження заробітної плати
- Як уникнути ризиків
- Оформлення відпустки без збереження заробітної плати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136
- Оформлення відпустки для працівників, які виїхали за кордон або є ВПО, за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136
- Припинення відпустки без збереження заробітної плати
- Висновки
Види відпусток без збереження зарплати
Види відпусток, які надаються працівникам, перелічені у ст. 4 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки). Одним із видів відпусток є відпустка без збереження зарплати. Головна її відмінність від інших відпусток – вона не оплачувана.
Обов’язкові відпустки (ст. 25 Закон про відпустки). Такі відпустки надаються працівникам у визначених законом випадках. Роботодавець не має права відмовити у наданні такої відпустки. Наприклад, для догляду за дитиною до 6 років (або до 16/18 років у випадках, передбачених законодавством); у зв’язку з одруженням; для поховання близьких родичів тощо. Повний перелік нижче.
Стаття 25 Закону про відпусткиСховати
Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;
3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, – не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію
Відпустки за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки). Це відпустки, які надаються на основі домовленості між працівником і роботодавцем. Їх тривалість зазвичай не перевищує 30 календарних днів на рік.
Стаття 26 Закону про відпусткиСховати
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.
Додаткові відпустки під час воєнного стану
Але в період воєнного стану у працівників з’явилася можливість оформлювати ще один вид відпустки без збереження зарплати. Ця можливість закріплена в ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), в якій наведено дві підстави для її надання:
- за згодою сторін (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136): надається будь-якому працівнику без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, але лише протягом періоду дії воєнного стану, тобто у рамках кожного продовження дії воєнного стану. З 24.12.2023 не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку;
- обов’язкова відпустка для ВПО або тих, хто виїхав за кордон (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136): надається на строк, зазначений у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.
Коли роботодавець може відмовити у відпустках без ЗП через воєнний стан
Отже, ми з’ясували, що під час дії воєнного можуть надаватися дві спеціальні відпустки – за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 та ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.
Відпустка без ЗП за ч. 3 ст. 12 Закону №2136
Розглянемо на прикладі.
Приклад. працівниця написала заяву на відпустку без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану ще в минулому році, її належним чином оформили. Але 03.02.2026 воєнний стан продовжено і працівниця написала заяву ще на 90 днів.
З'ясуємо чи можемо надати ще раз таку відпустку?
Можна. З кожним продовженням воєнного стану, якщо роботодавець не проти, адже така відпустка надається за згодою сторін. В межах дії воєнного стану, тобто знову на 90 днів, з кожним продовженням воєнного стану може надаватися така відпустка.
Зверніть увагу, на два важливі моменти.
По-перше, відпустка без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 може надаватися на прохання працівника. Тобто, якщо працівник звертається з проханням у такій відпустці, то роботодавець має право йому відмовити.
По-друге, відпустка без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 надається у рамках дії воєнного стану. Й безпечно її оформлювати окремою заявою та наказом на кожне продовження дії воєнного стану. Можна за згодою із роботодавцем оформити одразу на увесь вказаний період (з 03.02.2026 по 03.05.2026), а можна використовувати частинами (наприклад, з 02.03.2026 по 31.03.2026, з 20.04.2026 по 30.04.2026).
Проте на практиці при оформленні відпустки без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 у наказі прописують її період як до завершення дії воєнного стану. Це не заборонено. Але треба розуміти, що у такому випадку відпустка без збереження зарплати надається до остаточного завершення воєнного стану або його припинення.
Відпустка без ЗП за ч. 4 ст. 12 Закону №2136
А ось за ч. 4 ст. 12 закону № 2136 відпустка надається в обов'язковому порядку на 90 календарних днів працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи.
Тобто, якщо працівник має право на відпустку за вказаною підставою й надав заяву, роботодавець не має права відмовити у наданні такої відпустки. Відмовити можуть тільки працівникам, які залучені до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) (ч. 2 ст. 12 Закону №2136).
Зауважимо, згідно з роз’ясненням Мінекономіки, працівник має право скористатися цією відпусткою кілька разів (наприклад, двічі 30 і 60 днів), але загальна тривалість таких відпусток не може перевищувати 90 днів протягом періоду дії воєнного стану
Які «підводні каміння» відпусток без збереження заробітної плати
На перший погляд, все здається зрозумілим: працівник має право піти у відпустку без збереження заробітної плати за певних підстав, а роботодавець часто сам зацікавлений у цьому. Проте є важливий нюанс, який може створити ризики для роботодавця.
У мирні часи – до 30 днів, під час воєнного стану – без обмеження. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки максимальний термін відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами становить 30 календарних днів на рік. Проте це умова для мирних часів – під час же воєнного стану, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін без обмеження строку – тобто на будь-яку кількість днів та будь-яку кількість разів.
У такій ситуації роботодавець стикається з проблемою. Законодавство не передбачає можливості відкликання працівника з відпустки без збереження зарплати, якщо він не вказав кінцеву дату. Це створює ситуацію, коли роботодавець не може змусити працівника повернутися до роботи навіть за нагальної потреби. Звільнити такого працівника роботодавець також не має право, адже він знаходиться у відпустці без збереження зарплати.
Як уникнути ризиків
Щоб уникнути таких ситуацій, роботодавцю варто дотримуватися наступних рекомендацій:
- Погоджувати з працівником дату початку та закінчення відпустки.
- Зафіксувати строки у наказі. У наказі про надання відпустки слід чітко зазначити її тривалість та дати початку і закінчення.
Далі розглянемо рекомендації щодо оформлення відпусток без збереження заробітної плати.
Оформлення відпустки без збереження заробітної плати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136
Оформлення відпустки без збереження заробітної плати здійснюється відповідно до загальних правил, встановлених законодавством. Основними етапами є подання працівником заяви та видання роботодавцем відповідного наказу.
Працівник має подати заяву, у якій зазначаються: вид відпустки (за згодою сторін або обов’язкова); підстава для її надання; тривалість відпустки; дата початку та закінчення (для уникнення ризиків).
Текст заяви про надання неоплачуваної відпустки за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 може бути таким:
Прошу надати відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на час воєнного стану тривалістю 30 календарних днів з 03 лютого 2026 року по 04 березня 2026 року
Або таким:
Прошу надати мені відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку із воєнним станом на підставі ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» тривалістю 77 календарних днів з 16 лютого 2026 року
На підставі заяви роботодавець видає наказ про надання відпустки. У ньому обов’язково зазначається: преамбула з посиланням на нормативно-правові акти (номер та дата Указу Президента про продовження воєнного стану і Закон про затвердження цього Указу, ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки); підстава надання відпустки; тривалість відпустки; дата початку та закінчення відпустки (обов’язково).
Підкреслюємо: таку відпустку «можна надати», тобто фактично роботодавець може і відмовити в її наданні!
Оформлення відпустки для працівників, які виїхали за кордон або є ВПО, за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136
Якщо працівник оформлює відпустку без збереження заробітної плати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, разом із заявою він має надати підтвердні документи.
Документи для підтвердження статусу:
- Для ВПО (внутрішньо переміщених осіб): копія довідки про взяття на облік як ВПО.
- Для осіб, які виїхали за межі України: законодавство не визначає чіткий перелік документів для підтвердження факту виїзду за кордон. Тому роботодавець має право самостійно оцінити надані працівником докази. Це можуть бути: відмітка в паспорті про перетин кордону; квитки на транспорт; інші документи, що підтверджують факт виїзду.
Працівник має написати заяву, у якій зазначити свій статус (ВПО або особа, що перебуває за кордоном). Приклад тексту заяви:
Прошу надати мені відпустку без збереження заробітної плати як внутрішньо переміщеній особі (або як працівнику, який виїхав за межі території України) тривалістю 90 календарних днів з 03 лютого 2026 року
У наказі про надання відпустки за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 слід зазначити:
- преамбулу з посиланням на (номер та дата Указу Президента про продовження воєнного стану і Закон про затвердження цього Указу, ч. 4 ст. 12 Закону № 2136);
- підставу для надання відпустки (статус ВПО або факт виїзду за кордон);
- тривалість відпустки (дата початку та закінчення відпустки).
Важливо! У наказах про надання відпусток без збереження зарплати через воєнний стан варто зафіксувати, що періоди таких неоплачуваних відпусток не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку
Припинення відпустки без збереження заробітної плати
Роботодавець не може відкликати працівника із відпустки без збереження заробітної плати.
Законодавством про працю передбачена можливість відкликання працівника лише зі щорічної відпустки, і тільки у разі виняткових випадках.
Однак працівник може достроково припинити таку відпустку за власним бажанням, подавши відповідну заяву:
Прошу дозволити достроково вийти на роботу з відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін у зв’язку із воєнним станом з 09 лютого 2026 року
На підставі цієї заяви роботодавець може:
- видати наказ про внесення змін до попереднього наказу, змінивши дату закінчення відпустки та її тривалість.
або
- видати новий Наказ про припинення відпустки без збереження зарплати.
Оскільки нормативною базою цей момент не врегульований, обидва варіанти є прийнятними.
Висновки
- Відпустка без збереження зарплати може бути оформлена як за згодою сторін, так і в обов’язковому порядку.
- У період воєнного стану працівники мають право на додаткові види неоплачуваних відпусток, закріплені у Законі № 2136.
- Роботодавець може відмовити у відпустці без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, а за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 – зобов’язаний надати, якщо працівник звернувся з заявою й має на неї право.
- Для оформлення відпустки працівник має подати заяву, а в окремих випадках – ще й підтвердні документи. Далі видається наказ про надання неоплачуваної відпустки.
- Оптимальний варіант – прописувати у наказі про надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан дати її початку та закінчення, тривалість.
- Працівник може достроково припинити відпустку за власним бажанням, подавши відповідну заяву роботодавцю.
Джерело: kadroland
Шаблони та зразки документів:
Більше заяв та наказів щодо відпусток без збереження зарплати тут
Інструменти кадровика:
Калькулятор тривалості відпустки
Статті та консультації на тему:
Неоплачувані відпустки під час воєнного стану: практика надання
Відпустки без збереження зарплати: табелюємо правильно
Чи можна продовжити неоплачувану відпустку без заяви працівника
Відпустка «на період війни»: чи можна видати наказ 27.01.2026
Чи можна відпустку без збереження зарплати надати кілька разів протягом року
До котрої години можна прийняти заяву на відпустку «день в день»
Чи можна надати відпустку без збереження ЗП, якщо 90 днів вже використано
Чи можна прийняти заяву на неоплачувану відпустку до 4 листопада
Чи обов’язково надавати відпустку без збереження зарплати тим, хто за кордоном
