Індивідуальна норма робочого часу: коли застосовувати та як врегулювати

1. Що таке індивідуальна норма робочого часу
2. Норми робочого часу: законодавчі правила
3. Документальне оформлення індивідуальної норми при скороченій тривалості робочого часу
4. Індивідуальна норма робочого часу за підсумованого обліку
5. Збільшена норма робочого часу: особливості воєнного стану
6. Висновки

Що таке індивідуальна норма робочого часу

Спочатку визначимося, що розуміється під поняттям «індивідуальна норма робочого часу». У трудовому законодавстві немає пояснення цього терміну. Виходячи з практики, відрізняють загальну норму робочого часу, встановлену ст. 50 КЗпП та індивідуальну.

Індивідуальна норма робочого часу – це кількість робочих годин, які повинен відпрацювати працівник за певний проміжок часу (тиждень, місяць, квартал тощо)

Для різних працівників одного роботодавця норми робочого часу можуть відрізнятися, залежно від характеру роботи, віку працівника, або інших факторів. Докладно про те як визначається норма тривалості робочого часу читайте тут.

Ідеальним є встановлення норми тривалості робочого часу на тиждень, адже потім порахувати інші показники досить легко.

Про встановлення індивідуальної норми робочого часу роботодавцю варто знати, якщо залежно від конкретної ситуації:

1. у нього є працівники, які мають право на скорочену тривалість робочого часу;
2. на період дії воєнного стану роботодавець збільшує працівникам норму робочого часу (у випадках, коли така можливість встановлена законодавством);
3. роботодавець застосовує підсумований облік робочого часу.

Розберемо детальніше з особливостями встановлення індивідуальної норми робочого часу для таких випадків.

Норми робочого часу: законодавчі правила

Норми робочого часу, які встановлюються працівникам, мають певні обмеження, передбачені насамперед главою IV КЗпП.

Загальну норму тривалості робочого часу встановлено ст. 50 КЗпП. У цій статті передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Проте, тут же встановлено, що підприємства при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу.

Крім того, для певних категорій працівників передбачена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП). Так, скорочена тривалість робочого часу встановлюється для таких категорій працівників.

1. Неповнолітні працівники.

Для них тривалість робочого часу така:

1. для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;
2. для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
3. для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини вищезазначеної максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.

2. Працівники, зайняті на роботах з шкідливими умовами праці.

Для них норма робочого часу має бути не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня затверджено Постановою КМУ від 21.02.2001 № 163 (далі – Перелік № 163).

3. Окремі категорії працівників, для яких діють спеціальні норми законодавства.

Законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників, до яких, зокрема, відносяться учителі, лікарі тощо. Наприклад:

1. для педагогічних працівників скорочені норми робочого часу визначаються відповідно до ст. 24 Закону України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту»;
2. для медичних працівників – на підставі пп. «з» ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я та наказу МОЗ від 25.05.2006 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я».

4. Окремі категорії працівників, для яких скорочену тривалість робочого часу може бути встановлено за рахунок власних коштів підприємств.

Так, скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій відповідно до ч. 5 ст. 51 КЗпП для:

1. осіб з інвалідністю;
2. працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
3. одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі.

Отже, як бачимо, в певних випадках встановити індивідуальну, скорочену норму тривалості робочого часу роботодавець зобов’язаний відповідно приписів трудового законодавства (ст. 51 КЗпП). Крім того, роботодавець може встановити за власним бажанням та за власний кошт скорочену норму робочого часу для окремих категорій працівників (ст. 51 КЗпП), або взагалі, для всіх працівників підприємства при укладенні колективного договору, на підставі ч. 2 ст. 50 КЗпП.

Важливо! Не слід плутати скорочену тривалість робочого часу, та неповний робочій час (ст. 56 КЗпП). Принципова відмінність між цими поняттями у правилах оплати праці. Так, при встановленні працівнику неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Проте при встановленні працівнику скороченої норми робочого часу, працю оплачують в повному обсязі, не зважаючи на зменшення норми робочого часу (тобто скорочена норма робочого часу не є підставою для зменшення працівнику посадового окладу, або тарифної ставки)

Документальне оформлення індивідуальної норми при скороченій тривалості робочого часу

Для правильного оформлення індивідуальної норми робочого часу працівника, мають бути оформлені такі документи.

1. Колективний договір.

У ньому мають бути прописані всі особливості встановлення індивідуальної норми робочого часу для певних категорій працівників. Найліпший варіант встановлювати відповідну норму робочого часу саме на тиждень. У такому випадку ви легко зможете порахувати місячну норму тривалості робочого часу.

Так, відповідно до ст. 13 КЗпП та ст. 7 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» колдоговір має містити, зокрема, взаємні зобов'язання сторін щодо нормування та оплати праці.

Наприклад, якщо йдеться про скорочену тривалість норми робочого часу, яка встановлюється для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, у колдоговір слід включити перелік посад (професій) таких працівників, із посиланням на Перелік № 163.

Якщо скорочена тривалість робочого часу встановлюється за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій на підставі ч. 5 ст. 51 КЗпП для певних категорій працівників (осіб з інвалідністю, працівників з дітьми, тощо), варто навести перелік таких працівників та вказати норму робочого часу, яку для них встановлено.

Якщо на підприємстві колективний договір не укладено, а потреба у встановленні індивідуальної норми робочого часу є, варто прописати ці моменти у локальному акті підприємства (наприклад, у відповідному положенні чи наказі). При цьому, такий локальний акт необхідно узгодити з уповноваженим представником працівників. Пояснюється це вимогами ст. 85 та 86 КЗпП, якими передбачено що:

1. норми робочого часу є одним з різновидів норм праці;
2. запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

У правилах внутрішнього трудового розпорядку має відображатися, зокрема:

1. тривалість і режим роботи на підприємстві (ст. 52 КЗпП);
2. час початку і закінчення щоденної роботи / зміни (ст. 57 КЗпП),

Тому, у разі наявності на підприємстві працівників, яким встановлено індивідуальну норму робочого часу, цей момент варто відобразити у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Детальніше про правила внутрішнього трудового розпорядку можете дізнатися з нашої статті

3. Трудовий договір.

У трудовому договорі із конкретним працівником зазначається встановлена йому індивідуальна норма робочого часу. При цьому мають бути дотримані загальні норми трудового законодавства. Так, наприклад, не можна встановлювати працівникові скажімо норму тривалості робочого часу на тиждень більшу за 40 год, водночас можна врахувати змінений графік роботи працівника. Скажімо він працює з середи по неділю, а понеділок та вівторок для нього вихідні, і відповідно його норма робочого часу визначається саме з урахуванням такого робочого графіку. Повірте вона хоча й несуттєво, але відрізнятиметься від звичайної норми робочого часу з вихідними у суботу та неділю.

Якщо трудовий договір з працівником укладається у письмовій формі, включить в нього окремий пункт. Якщо ж трудовий договір з працівником укладається шляхом складання заяви та видання наказу, зазначте цю умову у наказі про прийняття на роботу.

Якщо індивідуальна норма робочого часу встановлюється вже працюючому працівнику, видайте окремий наказ з яким ознайомте працівника під підпис.

Увага! Для розрахунку індивідуальної норми тривалості робочого часу працівника на місяць – рік ви можете скористатися нашим калькулятором норми тривалості робочого часу. вам для цього лише потрібно знати графік роботи працівника на тиждень

Індивідуальна норма робочого часу за підсумованого обліку

Як ми згадали на початку цієї статті, індивідуальна норма робочого часу може встановлюватися, зокрема, при застосуванні роботодавцем підсумованого обліку робочого часу. Такий облік встановлюється роботодавцем відповідно до ст. 61 КЗпП та Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.04.2006 № 138.

Підсумований облік робочого часу встановлюється на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. В таких випадках допускається (за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, або профспілковим представником підприємства запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

У будь-якому разі за підсумованого обліку під час розрахунку норми робочого часу виходимо із норми порахованої за календарем п’ятиденного або шестиденного робочого тижня, але може враховуватися специфіка роботи. Наприклад може бути передачено, що норма розраховується виходячи з того, що вихідним днем є понеділок.

Детальніше про встановлення норми робочого часу для працівників з підсумованим обліком робочого часу ви можете дізнатися з нашої статті.

Збільшена норма робочого часу: особливості воєнного стану

Під час воєнного стану діють особливі правила, які дозволяють роботодавцям у певних випадках не тільки зменшувати, а й збільшувати для працівників норму робочого часу. Такі випадки встановлено ст. 6 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Так, відповідно до цієї норми:

1. нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
2. для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Отже, якщо підприємство має статус об'єкта критичної інфраструктури, роботодавець може збільшити працівникам норму робочого часу. Про це видається відповідний наказ, з яким працівники мають бути ознайомлені під підпис.

Увага! Неповнолітнім працівникам збільшувати норму робочого часу відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону № 2136 заборонено

Віднесення підприємства до об’єкту критичної інфраструктури здійснюється відповідно до правил, встановлених:

1. Законом від 16.11.2021 № 1882-IX «Про критичну інфраструктуру»;
2. Порядком віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженим постановою КМУ від 09.10.2020 № 1109.

Увага! У разі збільшення норми тривалості робочого часу на підставі ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 2136, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці (ч. 7 ст. 6 Закону № 2136). Тож фактично ми в такому випадку говоримо не про класичне збільшення норми, а про таку собі роботу на 1,5 ставки, але в межах одного трудового договору

Висновки

1. За загальним правилом норма тривалості робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Проте, в певних випадках, встановлених законодавством, тижневу норму робочого часу може бути збільшено, або навпаки, зменшено. Якщо це зроблено відносно одного працівника можна говорити про встановлення індивідуального графіку та норми робочого часу.

2. Визначення індивідуальної норми робочого часу актуально для роботодавців, які мають неповнолітніх працівників, працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, а також у разі застосування підсумованого обліку робочого часу. Також це стосується роботодавців, які мають статус об'єкта критичної інфраструктури та на підставі цього працівникам збільшують норму робочого часу на період воєнного стану.

3. Встановлення працівникам індивідуальної норми робочого часу має бути відображено у колективному договорі, правилах внутрішнього трудового розпорядку та трудовому договорі з працівником.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань

Статті та консультації на тему:

Норма тривалості робочого часу у 2027 році за п'ятиденного та шестиденного робочого тижня

Зразки заяви та наказу про встановлення працівнику неповного робочого часу

Неповний робочий час: запроваджуємо легко і без помилок

Додаткові вихідні в червні 2026 року: зразок наказу

Наказ про оголошення догани

Робочий час водіїв: на що звернути увагу, де закріпити та як оформити

Норма тривалості робочого часу у 2026 році за п'ятиденного та шестиденного робочого тижня

Робота за графіком: чи можна 7 днів працювати, а потім 7 днів відпочивати

Робота охоронників за графіком «доба-три»: нюанси та зразки