Обчислення нормативу: кого з працівників не потрібно включати у розрахунок СКШП

1. Законодавчі норми для виключення певних штатних одиниць з розрахунку
2. Які професії роботодавець не включає в розрахунок
3. Шкідливі та небезпечні умови праці
4. Роботи з підвищеною небезпекою
5. Служба на певних посадах
6. Підприємства певних галузей економіки
7. Висновки

Для роботодавців, які в І кварталі 2026 року не виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив), наближається строк подання звітності та сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за цей обліковий період. Таким роботодавцям зараз потрібно правильно розрахувати норматив за І квартал. Одне з правил, яке застосовується при розрахунку нормативу, передбачає, що до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу (далі – СКШП) не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Це правило викликає чимало запитань у роботодавців. У статті розглянемо, як воно застосовується на практиці, та які документи мають бути оформлені, щоб підтвердити право на «пільгу».

Законодавчі норми для виключення певних штатних одиниць з розрахунку

Порядок розрахунку нормативу встановлено ст. 18² Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

Правило, яке нас цікавить, у законі сформульовано так:

Йдеться про Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 01.04.2026 № 490 (далі – Перелік № 490, Постанова № 490).

Які професії роботодавець не включає в розрахунок

У Переліку № 490 можна умовно виділити 4 категорії штатних одиниць, які роботодавець має право не включати в розрахунок при обчисленні нормативу. Ось ці категорії:

1. Роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці.
2. Роботи з підвищеною небезпекою.
3. Служба на певних посадах, зазначених у п. 3 Переліку № 490.
4. Певні професії на підприємствах залізничного транспорту, електроенергетичних підприємствах та у суб’єктів охоронної діяльності.

Підтвердження права роботодавця на невключення в розрахунок нормативу для кожної з цих категорій має свої особливості, розглянемо їх детальніше.

Запрошуємо Вас узяти участь в наших безкоштовних вебінарах 28 та 29 квітня 2026 року, де ми також докладно розбиратимемо питання виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю.

Шкідливі та небезпечні умови праці

До цієї категорії відносяться штатні одиниці, умови праці на яких за результатами проведеної атестації робочих місць, відносяться до робіт:

1. зі шкідливими умовами праці, в тому числі важкими та напруженими умовами праці (3 клас);
2. з небезпечними умовами праці (4 клас).

Отже, головна умова віднесення штатних одиниць роботодавця до цієї категорії, зокрема, з метою виключення з розрахунку нормативу – це проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Нормативна регламентація атестації

Атестація робочих місць проводиться відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248.

А процедуру проведення атестації робочих місць визначено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі – Порядок № 442). Крім того, при проведенні атестації варто дотримуватися Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41 (далі – Методрекомендації № 41).

Організація проведення атестації

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації.

Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором. При цьому, атестація повинна проводитися не рідше ніж один раз на 5 років (п. 4 Порядку № 442).

Для організації та проведення атестації керівник підприємства видає наказ. У такому наказі необхідно вказати такі відомості (п. 2.1 Методрекомендацій № 41):

1. визначити основу і завдання атестації;
2. затвердити склад, голову і секретаря постійної атестаційної комісії;
3. визначити повноваження, комісії;
4. у разі потреби – визначити склад цехових (структурних) атестаційних комісій;
5. установити терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;
6. визначити взаємодію із зацікавленими державними органами та громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);
7. визначити проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці й участі в розробленні заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа. Також до складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці й заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства (п. 2.2 Методрекомендацій № 41).

До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці. Гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці та МОЗ в порядку, затвердженому наказом Мінсоцполітики та МОЗ від 29.05.2018 № 784/1012.

Оформлення результатів проведеної атестації

Відомості про результати атестації заносяться до Карти умов праці за формою, наведеною у додатку 2 до Методрекомендацій № 41 (п. 8 Порядку № 442). Карта умов праці складається на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (п. 2.3 Методрекомендацій № 41).

Заповнення Карти умов праці здійснюється атестаційною комісією відповідно до Інструкції щодо заповнення Карти умов праці під час проведення атестації робочих місць, затвердженої наказом МОЗ та Мінпраці від 27.11.1992 № 06-41-48.

Карта умов праці підписується всіма членами атестаційної комісії, з її змістом знайомлять працівників, зайнятих на відповідному робочому місці.

Також за результатами атестації складається перелік (п. 6.7, 6.8 Методрекомендацій № 41):

1. робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
2. робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;
3. робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи по їх поліпшенню.

Перелік підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Також цей перелік затверджується наказом по підприємству та зберігається протягом 50 років. А витяги з цього наказу додаються до трудової книжки працівників, професії й посади яких внесено до переліку.

Остання атестація робочих місць за умовами праці проводилася підприємством у 2019 році. Чи може підприємство зараз скористатися її результатами для не включення до розрахунку нормативу штатних одиниць з шкідливими умовами праці?

За загальним правилом, встановленим п. 4 Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці повинна проводитися не рідше ніж один раз на 5 років. Проте, на період дії воєнного стану діють особливі норми, які було внесено до п. 4 Порядку № 442 у 2023 році:

1. атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні;
2. результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування.

Керуючись цими нормами, роботодавець має право використовувати результати атестації, проведеної у 2019 році для не включення до розрахунку нормативу штатних одиниць зі шкідливими умовами праці.

Роботи з підвищеною небезпекою

До цієї категорії відносяться штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, на які відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107), роботодавцем:

1. отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – Дозвіл);
2. зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (далі – Декларація відповідності).

Отже, якщо у роботодавця є штатні одиниці, робота на яких пов’язана з підвищеною небезпекою, він може скористатися правом на виключення цих одиниць із СКШП для розрахунку нормативу. Проте, для цього у нього має бути або діючий Дозвіл, або Декларація відповідності!

Як зрозуміти, який саме з цих документів потрібен?

Відповідь на це запитання роботодавець може знайти у Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, що наведено у додатку 2 до Порядку № 1107. У цьому Переліку всі роботи розбито на дві групи:

1. Група А – це види робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу;
2. Група Б – це види робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі Декларації відповідності.

Отримання Дозволу

Форму Дозвіл наведено у додатку 1 до Порядку № 1107.

Дозвіл видається (п. 6 Порядку № 1107):

1. роботодавцеві – а виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатку 2 до порядку № 1107, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 № 77 (далі – Перелік № 77);
2. виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки – на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А Переліку № 77, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов’язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

Для отримання дозволу роботодавець подає до територіального органу Держпраці заяву за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 1107, до якої додає (п. 9 Порядку № 1107):

1. на виконання робіт підвищеної небезпеки – висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки;
2. на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
3. на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Заяву та документи роботодавець може:

1. подати особисто або через уповноважену особу через Портал електронних сервісів Мінекономіки;
2. надіслати поштою до територіального органу Держпраці;
3. подати через адміністратора центру надання адміністративних послуг;
4. зареєструвати через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Строк видачі Дозволу – 10 робочих днів з дня подання документів.

Оформлення Декларації відповідності

Декларація відповідності оформлюється у разі (п. 21 Порядку № 1107):

1. виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2) до Порядку № 1107;
2. експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б Переліку № 77.

Декларація подається роботодавцем до територіального органу Держпраці не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Форму Декларації відповідності наведено у додатку 8 до Порядку № 1107.

Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом 5 робочих днів з дня їх отримання. Відмова в реєстрації декларації не допускається.

Служба на певних посадах

До цієї категорії Переліком № 490 віднесено штатні одиниці, умови праці (служби) на яких передбачають проходження служби на посадах рядового та начальницького складу або на посадах із спеціальним званням, що пов’язані з провадженням:

1. оперативно-розшукової діяльності;
2. досудового розслідування;
3. виконанням обов’язків з підвищеним ризиком для життя або здоров’я;
4. аварійно-рятувальних чи інших невідкладних робіт;
5. постійним зберіганням та носінням зброї;
6. застосуванням заходів фізичного впливу;
7. керуванням спеціалізованим транспортом;
8. проходженням військової служби, праці (служби) на посадах, які передбачають особистий виступ у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, або посадах, у разі призначення на які законодавством встановлено вимоги щодо придатності за станом здоров’я, що підтверджується рішенням медичної (військово-лікарської) комісії.

Тобто, якщо у роботодавця є вищезазначені посади, то осіб які на них працюють не враховують при обчисленні нормативу.

Підприємства певних галузей економіки

Ця категорія зазначена у примітці до Переліку № 490. На неї варто звернути увагу підприємствам залізничного транспорту, електроенергетики та суб’єктам охоронної діяльності. Вони застосовують Перелік № 490 з огляду на положення, передбачені спеціальними законами, де передбачені особливості розрахунку для них нормативу. Ось що передбачено у цих законах.

1. Створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю проводиться підприємствами залізничного транспорту в розмірі 4% від числа працівників, зайнятих на підсобно-допоміжних роботах (ст. 15 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт»). Тобто, ці підприємства розраховують норматив не від загальної кількості працівників підприємства, а тільки від кількості працівників, які виконують підсобно-допоміжні роботи.
2. Підприємства електроенергетики створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4 % загальної чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві (ч. 9 ст. 12 Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії»).
3. Працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється суб’єктом охоронної діяльності виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони (ч. 6 ст. 11 Закон України від 22.03.2012 № 4616-VI «Про охоронну діяльність»). Отже, такі роботодавці розраховують норматив, не враховуючи у СКШП професії/посади, посадові інструкції яких передбачають безпосередньо виконання заходів охорони.

Висновки

1. При здійсненні розрахунку нормативу, роботодавець має право не включати до СКШП штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. При цьому, правила виключення таких штатних одиниць визначено Переліком № 490.
2. Щоб скористатися пільгою щодо не включення у підрахунок нормативу певні професії чи посади, у роботодавця повинні бути відповідні документи, що підтверджують певні умови праці.
3. Для підтвердження шкідливих та небезпечні умов праці має бути проведена атестація робочих місць відповідно до правил, визначених законодавством.
4. Якщо у роботодавця є роботи з підвищеною небезпекою, то в нього повинен бути оформлений або відповідний дозвіл на такі роботи, або Декларація відповідності (залежно від категорії небезпеки робіт).

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань

Шаблони та зразки документів:

Наказ про затвердження Положення про проведення атестації працівників

План заходів щодо підготовки та проведення атестації працівників

Наказ про продовження дії атестації робочих місць за умовами праці

Наказ про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці

Положення про проведення атестації працівників

Наказ про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пенсію за віком на пільгових умовах

Наказ про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці

Наказ про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці

Мінікурси на тему:

Норматив 4%: як перевірити виконання за І квартал

Нові правила квоти 4% з 2026 року: кого не зарахують до нормативу і хто не має виконувати

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: перспективи 2026 року

Статті та консультації на тему:

Сплачуємо внесок за невиконання нормативу: рахунки вже є

Працівник з інвалідністю працює менше норми робочого часу: чи можна врахувати у виконання 4% квоти

Чи включати з 16.04.2026 мобілізованих до середньооблікової кількості штатних працівників

«Подвійне зарахування» працівників з інвалідністю: чи враховуємо вже за І квартал

Чи дійсно потрібно 2 працівники з інвалідністю, якщо СКШП за квартал більше 25

Звіт про внесок за (не)виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю: чи дійсно звітувати до 20 квітня

Середньооблікова кількість штатних працівників: де застосовувати, останні зміни та приклади розрахунку

Є працівник з інвалідністю, але норматив не виконано: розбір кейсів

Чи включати мобілізованих в СКШП: законодавчий «ляп» та можливий штраф за несплату інвалідного внеску

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році: формула внеску та приклад розрахунку